Без категорії
019
Згадуючи про втрачену можливість: невипадкова розмова
— Привіт. Ми ж так і не пішли з тобою в кіно тоді, — промовив він перше, що спало на думку, забувши заздалегідь
ZigZag
Без категорії
0141
Не могло бути інакше
— Здравствуй, Марічка! Як справи? Давно тебе не бачила. Донька все ще без пари? — зупинила біля крамниці
ZigZag
Без категорії
028
Поки я тут…
Оксана Романчук була слухняною дитиною. Вчилася добре, мамі з бабусею клопоту не завдавала.
ZigZag
Без категорії
0114
Чому ви це робите? Адже це ваша мама. Ви ридали біля неї, а тепер не хочете провести в останню путь? – Ірина ледь стримала свій гнів.
— Як це не можете? Це ж ваша мати. Ви плакали у неї в палаті, а тепер не хочете хоронити? — Оксана задихнулася
ZigZag
Без категорії
021
Якщо б ми зустрілися раніше…
Якби ми зустрілися раніше… Оксана прийшла до поліклініки вчасно, забрала у реєстратурі картку та піднялась
ZigZag
Без категорії
09
Загадка давнього знімка
Таємниця старої фотографії Олег і Катерина вчилися в одній групі. Звинсі дівчина, нічим не вирізнялась.
ZigZag
Без категорії
06
«Що робити, якщо батьки справді розлучаться? Вовка охоплює страх і смуток»
«А якщо батьки справді розійдуться?» Від цієї жахливої думки у Славка стиснуло в животі й захотілося плакати.
ZigZag
Без категорії
010
Я лише прагнула до щастя
**Щоденниковий запис** Я просто хотіла бути щасливою. Оксана відкинула ковдру, перевернула подушку на
ZigZag
Без категорії
031
Роби висновки, чоловіче!
Думай, хлопче, думай Олег зупинив авто біля заправки. — Дев’яносто п’ятий, повний бак, — кинув він хлопцеві
ZigZag
Без категорії
023
Йому ніхто не прийшов на свято — тож ми влаштували іменини, які він заслуговував 🎂
Був звичайний вівторок, коли до нас зайшов пан Іван — наш тихий постійний відвідувач. Він завжди сідав
ZigZag