Гриценко Іван

— Привіт, Марічко. Скільки ми з тобою не бачилися? П’ятнадцять років? Чи більше? — Мабуть, більше.

Життя з почуттям недосказаності — Мам, де мої м’які іграшки? — Соломія швидко оглянула кімнату, яка за

**8 березня, вечір** Сьогодні до наших дверей постукав дільничний: — Добрий вечір, громадяни.

**Щоденниковий запис** “У тебе кіт занадто голосно тупоче!” – розляглося за дверима. “

«Хоч комусь ти виявилася потрібною» — Не потрібен тобі мій син, він тобі життя зламає. — Неправда, Оксано

**Щоденниковий запис** Сьогодні все почалося знову… — Ну що, доню, подумала? Вчора бачила такий «Шкоду»!

Колишні часи завжди однакові, лише люди міняються. — Тетяно, хіба в тебе й крихти совісті не лишилось?

— Сидиш вдома, нічого не робиш… — Мам, пішли грати в машинки, ти ж обіцяла… — знову попросив п’ятирічний

«Щасливчик» – Оленко, дай тобі все пояснити! – на порозі стояв задиханий Богдан. – Що вам від мене треба?

**Щоденник Тараса Бойка** Розлучився з дружиною, Тарас вигнав її з гуркотом після зради. Хоча й забезпечив