Гриценко Іван

Чуже лист — Перебирав тут старі речі, — сказав Іван Степанович, — і знайшов на горищі листа… — А я пам’ятаю

**Несподівано заручена** Олена бігла торговим центром із купою пакетів, обганяла людей на ескалаторі

“Ви йдіть, а я під’їду.” “Ти де?” “На дачі. Мама попросила відвезти.”

Що ти собі дозволяєш …Вдаривши будильник по металевій голівці, Левко Риба встав із ліжка й босими ногами

— О-о, вітаю, вітаю, царство хаосу! Марічко, ти ж вдома цілісінький день. Хоч би посуд помила, — дорікнула

— Я не хочу до тата… Тітка Оля казала, що тато мене більше не любить, — Іванко обійняв коліна й

**Дорога без повернення** — Може, ще його труси постираєш? Шкарпетки, га? Дорослий же чоловік, їй-богу!

— Ти знов купив не той хліб. Я ж говорила — без насіння, — Олена поклала паляницю на стіл, навіть не

**Щоденниковий запис** Одній тобі цього навіщо? «Ти мене чёрствою називаєш?! Мене? Це ти спочатку забув

**Підставив свиню** — Ти хочеш сказати, що ця собака для тебе важливіша за дітей?! — вибухнула Оксана