Гриценко Іван

Названа мама та справжнє кохання: історія, яка залишиться у серці Оля приїхала до села пізньої ночі.

Оля копалася в городі, прополюючи квіти, коли до неї підійшла сусідка Марія. Та, ніби невпопад, кинула

Мене звати Оксана. Мені тридцять п’ять, я одружена з Тарасом, у нас двоє дітей. Я завжди була енергійною

Коли Оксана поверталася з роботи п’ятничним вечором, вона навіть не уявляла, що цей день змінить її життя.

«Ти мене до себе не візьмеш?» — спитала мати з образи. Та я вже знала відповідь… Мене звуть Соломія.

“Ти мені ніхто!” — крик падчерки вдарив гірше ножа. — Ти мені ніхто! — вигукнула Зоряна

“Як же ти мені набридла!” — хотілося вигукнути я сестрі чоловіка. Але я стрималась.

Ось мій запис у щоденнику, який, сподіваюся, стане уроком для інших. Півтора роки тому наш єдиний син

Мене звати Оксана, і я вже шість років у шлюбі. Мій чоловік Тарас — чоловік добрий, працьовитий, з золотими

— Та ви ж вічно всім невдоволені! — не витримав я і випалив те́щі. А вже наступного дня вона відплатила