Гриценко Іван

«Тато, віддай квартиру — ти вже своє віджив». Після цих слів донька зачинила двері… Він жив сам.

Я ніколи не мріяла про розкіш. Моє життя — це низка поступок, праці та тихих жертв. Я не вимагала багатства

На жаль, я не змогла прийняти дітей чоловіка від першого шлюбу — це виявилося мені не під силу Це трапилося

Залишилася в мене лише одна мрія — втекти якнайдалі від цієї «матусі», що не дає спокою ні собі, ні мені.

Мене зневажали за «селючку», хоч самі походять із глушини… Я виросла в маленькому селі на Чернігівщині.

Від батьків я завжди чула лише про помилки молодості… Скільки себе пам’ятаю, відчувала себе чужою

Він замінив мені батька… Історія про те, як мій тесть став найріднішою людиною Іноді доля дає тобі

«Я думала, мені пощастило з невісткою… Але після весілля вона змінилася» Коли мій син Олексій привів

Мене звати Андрій. Мені 47 років. Ми з дружиною прожили разом майже 20 років. Здавалося б, цього вистачило

У мене таке відчуття, ніби моє життя — це довгий нескінченний фільм без щасливого кінця. Мені 62.