Гриценко Іван

Вхідні двері розчахнулися з таким гуркотом, що стіни здригнулися, і ось стоїть мій чотирнадцятирічний

Олесю! залунав дзвінкий голос, і подруга, струшуючи краплі з яскравого вишневого плаща, плюхнулась на

14 квітня Кажеться, сьогоднішній вечір я не забуду ніколи. Скільки ж емоцій від образи до дивної, майже

Мого чоловіка звали Микола. Коли він, не попередивши мене, подав заяву на розлучення, земля забрлась

Співмешканець із претензіями: «Скільки це може тривати?! заволав він, щойно побачив мене на порозі.

Я закінчила розставляти останню тарілку і відступила назад, щоб подивитися дванадцять сервірувань: дванадцять

Я вибрав «просту дівчину», щоб насолити своїм заможним батькам але вона мала таку таємницю, що у мене

Оксано Петрівно, я справді зараз не можу, мені дуже зле, тихо пробурмотіла Марічка, ледь примруживши

Сусідка зверху Леся, куди ти поділа мою каструлю? Ту, велику, в якій я борщ варю? Галина Іванівна, вона

Я буду жити краще за вас Як ви можете так жити в цій бідності? Оксана скривилась від зневаги.