**Ідеальна дружина**
Ще в університеті Микола вирішив, що одружиться зі спокійною та врівноваженою дівчиною. Такі – для сім’ї. Але зустрічався з іншими – жвавими, балакучими, які відразу ж вимагали квіти, кафе та подарунки. Але ж звідки в бідного студента гроші? Тому він швидко зрозумів, хто є хто.
Перед самим випуском Микола зустрічався з Олесею – розумною, спокійною та акуратною. Від неї так і віяло порядком.
— Леш, — казав він другові, — мабуть, час мені одружуватись. Ти вже сім’янин, і скоро у вас поповнення.
— Ого, Миколо, та я про що? Давно тобі кажу! Ну що, вирішив на Олесі з нашої групи? — цікавився друг. — Одружуйся, вона — золото: розумна, гарна, і головне — не істерічка. Акуратна до дрібничок, всі конспекти як під лінійку – я в неї півкурсу переписав…
— Так, Леш, думаю, це найкращий варіант із усіх, кого я знаю, — сміявся Микола.
Перед випуском він зробив пропозицію Олесі, і вона погодилась.
Олеся з молодшою сестрою майже завжди були вдома самі, коли вчилися в школі. Батько — далекобійник, часто виїжджав, а мати працювала до вечора. Тому, коли Олеся підросла, сама господарювала: годувала сестру, перевіряла уроки. Хоча мати й не примушувала, але вона була така за характером.
Коли вони з сестрою та матір’ю інколи їздили в гості до тітки Марії, старшої сестри мами, Олеся завжди дивувалась:
— Яка чистота в тітки Марії! — думала вона, оглядаючи будинок. — Неймовірно красиві салфетки, вишиті гаптом.
Посуд там завжди блищав, немов із вітрини. Наче ніхто не живе, така стерильність. Олеся ще не розуміла, що саме цю риску вона успадкувала від тітки. У себе вдома теж намагалася підтримувати порядок, але не завжди виходило. Зате в зошитах і на робочому столі – ідеально. В університеті так само акуратно вела конспекти, добре складала іспити, завжди виглядала охайно.
Після весілля вони з Миколою одразу зажили окремо – у нього вже була невеличка двокімнатна квартира.
— Миколо, ти гарно влаштувався, — заздрив друг Лесь. — Одразу своя жилплощадь, дружина-красуня. А ми досі знімаємо кут, і власного житла не видно.
Олеся, вийшовши заміж, вирішила створити ідеальний дім – як у тітки Марії. Вона старанно підтримувала чистоту, була справжньою перфекціоністкою.
Ніхто їй не пояснив, що головне в дружини та матері – це турбота про рідних, а не ідеальна обгортка. І доки вона це зрозуміла, довелося пройти через життєві уроки.
Вони з Миколою були зовсім різні. Він – гучний, товариський, з купою друзів, непосидючий. А вона – його повна протилежність. Якщо Миколу тягнуло на природу – рибалка, шашлики з друзями, то Олеся полюбляла вишивання, в’язання та книжки.
До народження старшого сина Олеся якось терпіла чоловікові вилазки на природу, хоч і не відчувала від цього задоволення – просто підтримувала його.
Щойно починалося літо, Микола вже чекав вихідних:
— Олесю, завтра їдемо з наметом на річку. Рибалитимемо, шашлик. Збирайся.
— Миколо, ну не люблю я твою природу! Тільки комарів годувати та спати на твердій землі. Кругом антисанітарія, — нарікала вона, але знала, що чоловіка не зупиниш – доведеться їхати.
Коли вагітність була вже на великому терміні, вона відмовлялась, і Микола не наполягав. Зате вона з радістю облаштовувала «гніздечко»: підтримувала чистоту, готувала здорову їжу. Створила затишок, як і мріяла.
— Олесю, у тебе в квартирі просто стерильно! — дивувалася подруга Настя, яка іноді заходила в гості. — Ти ідеальна дружина. Як ти все встигаєш? А у мене – ідеальний безлад, мої хлопці все перевертають догори дригом. Навіть боюсь їх до тебе вести – після них квартиру не впізнаєш, — сміялася вона. — А мій чоловік золото – іноді відпускає мене відпочити від дітей, сам з ними гуляє. Каже: «Іди, провітрись, до Олесі забіжи».
Микола був гарячий та активний, іноді в середині дня тягнув дружину до спальні, а та опиралася:
— У мене ще білизну не випрасувала! Потім складніше буде.
— Олесю, мені все одно, на випрасуваній спати чи ні, — буркнув він, обіймаючи її. — Іноді здається, що у нас не квартира, а операційна – така стерильність.
— Миколо, тобі що, не подобається жити в чистоті та затишку?
— Я не кажу, що не подобається. Але мені здається, ти занадто цим захоплюєшся, — говорив він, ведучи її до ліжка.
Одного вечора після роботи Микола оголосив:
— Олесю, друзі на вихідні збираються в село – на лижах покататись, на снегоходах. Банька, шашлик. Ну якщо не хочеш у баню – просто відпочинеш на свіжому повітрі. А ніч у хаті з пічкою – це ж чудово!
— Що ти вигадав? По-перше, у мене шостий місяць вагітності. По-друге – зима. Простудимося, не дай Боже.
