У цьому місяці гроші швидко зникли, ні грошей, ні крихти, Сергій Коваль підтягував черевики, присідав на табуретку в прихожій.
Віра Бойко кивнула, витираючи пил зі дзеркала. Чоловік запустив знайому платівку.
Треба скоротити витрати. Ти також повинна подумати, чи варто продовжувати допомагати своїй родині.
Рука з ганчіркою замерла у повітрі. Віра повільно обернулася до чоловіка.
Справді? Ось і все, що треба скоротити?
Сергій застебнув куртку, не підводячи очей.
А що ще?
Двері за ним зашипіли, закрившись тихим клацанням.
Віктор, їхній великий лабрадор, лежав у куті на ліжечку, розміром із дитяче ліжечко. Пес підняв один око, мляво махнув хвостом і знову задрімав. Віра дивилася на нього, а гнів зростав з кожною секундою.
Пять років шлюбу Пять років спільного бюджету, коли ніхто не підраховував, чиї гроші куди йдуть. Їхні зарплати були приблизно однакові: вона бухгалтер у великій компанії в Києві, він менеджер з продажу. Завжди вистачало і на життя, і на задоволення.
Сергій не шкодував грошей на хобі. Скалолазіння два рази на тиждень з персональним тренером 25000грн. Бокс з іншим наставником ще 15000грн. Плюс спорядження, яке він постійно оновлював. Плюс Борис корм преміумкласа, регулярні візити до ветеринара, грумінг, іграшки, які пес розривав за кілька днів. Усього це складало мінімум 50000грн на місяць.
А вона? Допомагала матері Олені з ліками її пенсія була крихітна, а таблетки проти артеріального тиску дорогі. Сестрі Надії з маленькою Миланою чоловік пішов рік тому, алименти були мізерними. 3540000грн на місяць. І ще корпоративний абонемент у фітнесцентр 20000грн на рік, смішна сума.
Раніше їх це влаштовувало. Кожен витрачав на те, що вважав важливим. Але минулого року вони взяли іпотеку на двокімнатну квартиру в новобудові. А цього року у Сергія впали продажі, премії скоротили. У Віри теж зменшили бонуси. Платити іпотеку ще вдавалося, але про відпустку на море чи нові телефони вже не йшло.
Місяць тому Віра обережно запропонувала обом трохи скоротити особисті витрати. Сергій ображено піднявся, як дитина, проте, здавалось, задумався. І ось тепер він оголосив своє рішення скоротити лише її витрати.
Віра взяла телефон, хотіла зателефонувати сестрі, та передумала. Додатково навантажувати себе не мало сенсу. Краще зайнятися прибиранням фізична робота завжди допомагала заспокоїтись.
Два дні пройшли в напруженій тиші. Сергій робив вигляд, що нічого не сталося. Віра копила гнів, як сніжний ком, вперто катала його перед собою. На третій вечір, коли вони вечеряли, Сергій знову підняв тему.
Вірочко, ти вже подумала про витрати?
Вилка звякнула по тарілці. Віра підняла очі на чоловіка.
З якої причини ми скорочуємо витрати лише з мого боку? Твоє скалолазіння і інші розваги ти не торкаєшся, чи не так?
Це зовсім інше! Сергій відклонив посуд. Я трачу гроші на себе, отже це наше спільне. А ти їх просто виводиш назовні!
Спільне? майже задихнулась Віра від гніву. Якою я маю справу з твоїм скалолазінням? А скільки грошей на Бориса ти щомісяця спускаєш, забув?
Це моє здоровя! А Борис член сімї!
А моя мати і сестра з дитиною не члени сімї?
Вони не наша сімя!
Віра відкинулася на спинку стільця, склавши руки на грудях.
Добре. Будеш щасливий, якщо я почну витрачати шістдесятсімдесят тисяч гривень на спа, косметолога, масажі?
Сергій підскочив так різко, що ледь не перекинув стілець.
Це саботаж! Ти ніколи так не робила! Ти кажеш це лише з лихості! У мене потреба в спорті, розумієш? Потреба!
А у мене потреба допомагати рідним! І я все ще витрачаю на це менше, ніж ти на себе!
Це інше!
Як це? Віра теж піднялася зі столу. Поясни, чим твій боксерський тренер важливіший за мою племінницю, якій потрібні підручники до школи?
Не перекручуй! Я просто прошу розумно підходити до витрат!
Розумно це коли економлю лише я?
Вони стояли по різні боки столу, як боксери на ринзі. Борис занепокоївся, підбіг до господаря, вдарив мордою у коліно.
Твої витрати нам не приносять користі!
А твої? Що отримує наша сімя від того, що ти лазиш по стінах, як Павук?
Сергій погрівся, обернувся і пішов до спальні, хлопнувши дверима. Віра залишилася стояти біля столу з охолодженим обідом.
Вранці подзвонила Надія.
Вірочко, я все знаю. Мені телефонував Сергій. Коли? Вчора ввечері. Сказав, що у вас труднощі, попросив, щоб я у тебе грошей не брала. Надія, не треба сваритися через нас. Ми якнебудь впораємось.
Надіє, справа вже не в грошах. Справа в принципі. Він хоче, щоб я працювала на іпотеку, їжу, його розваги і собаку. А моя сімя хай вирішує, як хоче.
Може, ви помиритесь, домовитесь?
Про що домовлятись? Про те, що я маю стати безплатною покоївкою?
Після розмови з сестрою Віра остаточно вирішила так більше не може тривати.
Вечором, коли Сергій лише переступив поріг, вона зустріла його в прихожій.
У нас тепер роздільний бюджет.
Що? чоловік ще не зняв куртку. Вірочко, не дурни!
Я втомилася сперечатися. Тепер кожен платить свою половину іпотеки, комуналки, продуктів. Інші гроші хто на що хоче.
Це несправедливо! У нас завжди був спільний бюджет!
І це давно треба було змінити!
Сергій намагався сперечатися, кричав, що вона руйнує сімю, що так не можна. Але Віра була непохитна. Наступного дня відкрила окрему картку, перевела туди свою зарплату.
Перший тиждень Сергій тримався гордо. На другий почав скаржитися, що треба економити. До середини місяця гроші у нього скінчилися довелося пропустити два тренування, а Бориса нагодувати дешевішим кормом.
Вірочко, ну можеш вже? підкрався він, коли вона готувала вечерю. Чому ти поводишся, ніби дитина?
Я поводжуюсь, як доросла людина, що самостійно розпоряджається своїми грошима.
Але ми ж сімя! Вір…
Сімя. Але це не означає, що я поверну тобі доступ до своїх грошей.
Сергій скрипів зубами і пішов.
Пройшов ще місяць. Відносини ставали все гіршими. Майже не розмовляли, спали в різних кімнатах Сергій переїхав на диван у вітальні. Борис метався між господарями, сумував ночами.
У день зарплати Сергій влаштував скандал.
Припини цей цирк! Повернимо спільний бюджет! Як раніше!
Навіщо? Віра фарбувала нігті.
Мені не вистачає грошей!
Скороти витрати.
Я не можу відмовитися від спорту! Це моє здоровя!
А я не можу відмовитися від допомоги родині. Совість не дозволить.
Яка совість?! Сергій вибухнув. Ти просто егоїстка! Дбаєш тільки про себе!
Віра повільно підстала, подивилась чоловікові в очі.
Я егоїстка? Я, яка готова ділитися з близькими? А ти, який думає лише про свої мязи і розваги альтруїст?
Ти нічого не варта! Тільки гроші переводити вмієш!
А ти? Лазити по стінах і кормити собаку?
І навіщо я взагалі на тебе одружився?
Віра розвернулася, пішла до спальні, діставши чемодан, почала пакувати речі. Сергій застиг у дверях.
Що ти робиш?
Їду до сестри. Надокучило все.
Вірочко, почекай, поговоримо спокійно…
Про що говорити? Ти ж сказав, що я безплатна. Навіщо тобі безплатна дружина?
Вона защелкнула чемодан, пройшла повз оглушеного чоловіка. Борис сумно заскулив їй у відповідь.
У Надії в однокімнатній квартирі було тісно вона, Віра і маленька Міла. Але спокійно. Ніхто не вимагав звітів, куди йдуть гроші. Ніхто не називав її безплатною.
Через тиждень Віра подала на розлучення. Сергій дзвонив, писав, навіть приїжджав до Надії не пустили. Благав повернутись, обіцяв, що все буде інакше. Але Віра вже прийняла рішення.
Квартиру продали швидко район добрий, ремонт новий. Поділили порівну, як і всю техніку, меблі. Бориса Сергій забрав собі. На свою частку Віра взяла в іпотеку невелику однокімнатку в старому, але затишному будинку. Ремонт був косметичний, та ніхто не ліз у її гаманець.
У перший же місяць після переїзду вона відвезла маму Олену до санаторію давно обіцяла, все не виходило. Надії з Мілою купила новий ноутбук для навчання. Собі абонемент у хороший спортклуб з басейном.
Вечором Віра сіла з улюбленим чаєм. На телефоні мерехтіло непрочитане повідомлення від Сергія щось про те, що він зрозумів свої помилки, готовий змінитися. Вона видалила його, не відповівши.
Маленька квартира була лише її. Гроші лише її. І розпоряджатися ними вона тепер могла так, як вважала за потрібне. Без огляду на чужі тренування, собак і чиїсь думки про те, що правильно, а що ні.
