Безжальний розлучення в нічному мареві: історія Оксани й Аркадія
Той момент, коли кохання раптом розтануло, як крижаний лід у сонці, залишивши лише крихкі спогади про безпечний притулок родинного вогнища.
Як ти відпочив? спитала Оксана, коли через три тижні його кроки знову прозвучали в порожньому коридорі.
Нічого, відповів Аркадій, спокійний, немов старий дуб. Втомився, як вишневий кіт, командири мене вигнали до краю.
Чи неможливо відмовитись? прошепотіла вона, вдивляючись у далечінь, ніби в очі темної безодні.
Ось у чому справа, зітхнув він. Окрім тебе ніхто не чекає, а колеги не пробачать, якщо я зупинюсь.
Ти все зрозумієш, коханий, ніжно прошепотіла вона.
Якщо і не все, то багато, підтвердила Оксана, ніби підсумовуючи незримі нотки сумніву.
Але Оксана вже знала, що Аркадій не їздив у відрядження. Вона була певна, де саме і з ким він проводив час. Чому тоді її голос залишався спокійним? На це були вагомі причини.
Наступного ранку, коли він зник, вона знайшла під диваном його паспорт. «Як він міг виїхати без документу?» задумалася вона. Дзвінок у темряву:
Ти в порядку? запитала вона.
Все гаразд, відповів він.
Де ти зараз?
У потязі, запевняв Аркадій.
Після короткої розмови Оксана підняла трубку і подумала: «Якщо немає паспорта, то чи є інший? Чи бреше він? Значить, відрядження вигадка. А отже, у нього інша жінка, і він вже з нею. Завтра він прийде на роботу, ніби нічого не трапилось. Тоді я його пойму».
У світанкові години вона з’їхала до його офісу. Без десяти восьмої стояла біля пропуску, спостерігаючи, як Аркадій входить. «Немає іншої жінки? думала вона. Тримаюсь. Треба дізнатись, куди він підете після роботи, щоб знайти її і поговорити». Коли робочий день скінчився, вона слідувала за ним, немов тінь, що кудись прямувала.
Знайти правду виявилося простіше, ніж у крижаних мріях: кілька сусідів під’їзду розказали все, наче козаки після бійки. Одна Віра Павлівна, 35річна незаміжня, придбала оселю два роки тому, а знайомство з Аркадієм почалося півроку тому. Оксана отримала безліч питань, проте її внутрішній голос наставляв обережність.
Оксана! прозвучало, ніби крик орла з неба. Зараз не час для сварок.
Чому ні? відповіла вона, не схиляючи голови.
Тому що ти не в стані: руки трясуться, дихання прискорене, у душі гнів і ненависть. Ти бачила себе в дзеркалі? Як розпочнеш розмову, виглядаючи так? Якщо почнеш крик, вони обоє будуть дивитися з жалем, а після твого відходу сміятимуться, радіючи, що ти більше не на їхньому шляху. Чи хочеш ти цього?
Той голос нагав холодну розумність. «Прийде час розлучитися без пояснень тихо, безжально, так, щоб Аркадія боліло», вирішила вона, відчуваючи, як в її серці розквітає нова сила.
Винаходила план:
Скажу, що розлучаємося, і все.
Він буде допитуватись причин.
А я спокійно відповім, що причин немає.
Розлучення, бо я так вирішила.
Після байдужість, тихий сміх і грубий жарт.
План сподобався голосу, який попередив:
Зроби це тихо, нахабно і спокійно це розібє його гордість найгірше.
Підкріплена цим, Оксана готувалась до повернення чоловіка. Перші дні вона вдавала, що вірить його розповідям про роботу і відрядження, підкидаючи Аркадію ілюзії про колишнє кохання.
Перші слова після повернення були сповнені співчуття; наступного дня, коли Аркадій прийшов з роботи, розпочався спектакль. Він відчував впевненість і радість, не підозрюючи, що все зміниться.
Вечір, повертаючись додому, він крикнув:
Любове, де ти? Твій зайчик повернувся! Підскочи до мене!
Оксана сиділа за столом, спокійно смакуючи чай і торт, ніби час застиг у вечірньому багрянці.
Пізно, подумала вона, відчуваючи, як усе змінилося.
Аркадій скаржився на роботу безліч завдань, відрядження без відпочинку. Оксана відповідала коротко і холодно:
Мені байдуже.
Він замовк, вражений її ставленням. Вона гучно пила чай з блюдця, їла торт ложкою прямо з коробки, не розрізаючи його на шматочки дивовижна поведінка, яку Аркадій не міг розгадати.
Тоді вона безжально заявила:
Ми розлучаємося.
Взявши на себе роль судді, вона поглянула на нього, намагаючись зробити погляд якомога провокаційнішим.
Зрозумів? Розлучення просто. Без причини. Розлучення. Все.
Аркадій був у шоці. Його обурювало її безпояснене поводження. Він спробував посадити її на місце, а в відповідь отримав тихе «Іди до біса». Оксана піднялася і пішла в іншу кімнату, заявивши, що більше не їсть торт і нікому нічого не пояснює.
Відносини розвалилися на уламки холод і байдужість досягли краю. Аркадій намагався зберігати спокій, але в душі його зростав роздратування.
Що відбувається? думав він, розглядаючи з’їдений торт. Може, вона дізналася про Віру Павлівну? Але тоді був би скандал, а його немає. Значить, все інакше
Він спробував завести розмову:
Оксана, поговоримо спокійно.
Відвали, я відпочиваю, прозвучало у відповідь.
Йому здавалося, що її поведінка це знущання.
Ти не знаєш, що таке розлучення? Роз вод! Поняв?
Раптом задзвонив дзвінок у двері прийшли доньки Інна і Нонна. Аркадій з радістю їх зустрів, та їхній холод і байдужість збіглися з Оксаниною. Дочі прийшли підтримати матір і взяти участь у покаранні батька. Вони без сорому і з дерзкістю говорили з ним так само, як і Оксана.
Мама хоче розлучитися, а причину не називає.
Навіщо шукати причини, коли жінки сьогодні так розходяться?
Ти маєш йти. Ця квартира мамина, а тобі краще пожити у бабусі в селі.
Аркадій намагався зрозуміти, що відбувається, але був незготовлений до такої атаки. Жінки в родині були одноголосні: розлучення факт, місця для колишньої любові вже немає.
Віра Павлівна причина роздору.
Холод Оксани відповідь на зраду.
Дочі підтримали матір, прийнявши її позицію.
Аркадій залишився сам, втративши все.
Врешті-решт Оксана запропонувала Аркадію зібрати речі і піти, підкресливши, що рішення остаточне і безкомпромісне. Чоловік так і не зрозумів, що стало точкою неповернення.
Все це наповнене гіркотою і взаємним нерозумінням, але вибір палкого холодного байдужості і мовчазного бойкоту був спрямований на те, щоб нанести максимальну біль зраднику, не вдаючись до відкритих сварок і скандалів.
Ключове спостереження: іноді найболючіша кара це безмолвне відчуження і байдужий розлучення без пояснень, коли слова втрачають сенс, а вся надія зникає в порожнечу стосунків.
Так ця історія розповідь про зраду, внутрішню боротьбу і прийняття складного рішення, що змінює життя всіх учасників. Вона показує, як кохання може миттєво перетворитися на крижаний відчуження, а права і почуття кожного стати предметом жорстких випробувань і змін.
