Листопад віяв, ніж голий кинджал, коли сивий туман підіймався над Дніпром. У дворі, між похилими гаражами, пятирічний хлопчик ганявся за жовтим листям. Його мати, Оксана, стояла трохи далі, притиснувши телефон до вуха й регочучись до жартів подруги.
Хлопчик наблизився до обриву. Вода того дня була каламутною й лютою після дощів течія стала небезпечною. Одне невірне рушення і він з криком упав у ріку. Важка куртка миттєво потягла його на дно.
Оксана нічого не помітила. Вона продовжувала сміятися в телефон.
Хлопчик, Данилко, бився в паніці, але течія тягла його все далі. Він захлинався, кашляв, холодне повітря палило легені.
Тоді на протилежному березі зявився чоловік. Його знали всі в районі зневажливо кликали «Богдан Косар». Бездомний, що жив у покинутій хаті біля залізниці.
Він почув крик, без вагань кинувся у воду, не зважаючи на лід та брудну одежу. Хвилі били його, але він проплив, схопив хлопця за комір і витягнув на берег.
Данилко плакав, тремтів. Богдан загорнув його у свій пошарпаний кожух.
Коли він приніс хлопця додому, Оксана нарешті побачила їх і закричала:
Ти що собі дозволяєш?! Відпусти мого сина, брудо!
Він ледве не втопився
Краще б потонув, ніж торкався до тебе!
Богдан глянув на неї з болем. А потім щось зламалося в ньому. Він різко притиснув хлопця до себе, розвернувся й пішов.
Сюди! Віддай його! Оксана вила, але не насмілилась підійти.
Богдан зайшов до сусідки старої Марії, яка завжди годувала його борщем. Постукав у двері.
Допоможіть хлопчикові, прохрипів. Викличте поліцію. Його мати звірюка. Ви ж бачили.
Марія зателефонувала. Незабаром приїхали поліцейські й забрали Оксану, яка ще встигла прокричати кілька лайливих слів. Богдан розповів усе, як було.
Після суду Оксану позбавили батьківських прав. Данилка тимчасово забрала Марія, а згодом його усиновила добра родина.
А Богдан зник. Ніхто більше не бачив його у районі. Лише через рік хтось згадав: це ж він врятував того хлопця. Хлопця, якому, можливо, пощастило більше, ніж якби він лишився з матірю.
Сьогодні я думаю: іноді порятунок приходить з найнесподіванішого боку. Іноді той, кого всі вважають нікчемним, виявляється єдиним, хто готовий кинутися в пекло заради чужої дитини.
