— Віддай! Не треба! Йому ж боляче! — Соломія, захлинаючись від сліз, лупила хлопчиська, який вирвав у неї кошеня. Била що є сили, але жодного толку. Хлопчисько лише реготав, міцніше стискаючи в руках крихітне тілечко. Соломія, не знаючи, що робити, вчепилася зубами в його руку та одразу ж відлетіла вбік. У роті з’явився огидний присмак заліза, стало болюче, а по підборіддю потекла щось тепле. Соломія провела долонею по обличчю й, побачивши, що та почервоніла, заплющила очі й закричала що було сили.
— Допоможіть!…
На її поклик, як не дивно, хтось відгукнувся. Почувши, як скрикнув хлопчисько, Соломія розплющила очі. З того місця, де вона лежала, було погано видно, але вона встигла помітити, як у повітря злетіли ноги її кривдника у брудних кедах. Хлопчисько впав на землю й обурено заревів:
— Ти що?! З глузду з’їхав?! — його голос уже не був таким зарозумілим, як ще хвилину тому.
— Я тебе зараз із глузду зведу! Ну-ка, зник звідси! І щоб я тебе більше тут не бачив! Якщо ще раз її торкнешся — матимеш справу зі мною, уцілив?
Голос того, кого Соломія поки що не бачила, промовив це спокійно, навіть ледь ліниво.
Соломія повернула голову. От лихо! Ще один! Правда, він, здається, за неї заступився, але що буде далі — поки незрозуміло. Вона несамовито озирнулася. А де… Ось він! Крихітний пухнастий комочок лежав нерухомо на землі. Соломія, не встаючи на ноги, підповзла до нього й торкнулася рукою. Дихає! Вона обережно підняла тілечко й притиснула до себе. Треба бігти! До бабусі. Вона допоможе. Тільки ноги чомусь не слухалися…
— Дівчинко, ну як ти? Ох, лілеї! Дісталося ж тобі!
Хлопець, який підійшов до Соломії, був старший за кривдника. Кутастий, незграбний підліток намагався зловити погляд дівчинки, зазирнути їй у вічі.
— Покажися-но! Губу прикусила чи язик?
— Не знаю…
— Ну добре, розберемося. Стояти зможеш?
Соломія похитала головою. Запізніла реакція накрила її, і вона знову розплакалася.
— Гей! Не плач! Він уже пішов. І більше тебе не торкнеться. Хай тільки спробує! Якщо що — скажеш мені. Зрозуміла? А це в тебе що?
Не дуже чиста рука з короткими обломРука з короткими обломленими нігтями простягнулася до кошеняти, але Соломія зігнулася, намагаючись сховати малюка, і заревла ще голосніше…
