Правила на літо Коли електричка, стара ще з радянських часів, різко загальмувала біля маленької платформи
У кожної любові своя форма Каринка вийшла на вулицю та відразу зіщулилася пронизливий вітер, наче невидима
Бабуся викинула внука з його дружиною й вирішила жити сама в 80 років. Моя бабуся Марія Семенівна має
Мій син і його дружина подарували мені квартиру, коли я вийшла на пенсію Того дня син Іван та невістка
Побачити на власні очі Після страшної трагедії аварії, в якій загинули чоловік і шестирічна донечка
Свекруха запропонувала переїхати у свою квартиру і все ясно, тут щось не те Щиро вам дякую за пропозицію.
Ми з чоловіком поїхали в село знайомитися з його батьками. Мамина Василина, вийшовши на ґанок і вперши
Я купую собі якісне індиче м’ясо і готую парові котлети, а чоловік їсть дешеву свинину з простроченим терміном.
Мені п’ятдесят сім років, понад тридцять років заміжня. Увесь цей час я прала, готувала їжу та дбала про затишок у нашій родині. У нас із чоловіком двоє дітей, яких я сама виховала та вивчила. Постійно крутилася, як білка в колесі – працювала на кількох роботах, щоб наші діти мали все необхідне й виглядали не гірше за інших.
За всі ці роки чоловік ніколи справді не працював тяжко, а досягнувши пенсійного віку, просто осів удома. Я ж досі працюю, допомагаю дітям із онуками і тягну весь дім на собі.
Не раз просила його влаштуватися хоча б охоронцем, а він лише каже, що ми й без нього справляємось. До того ж він добре знається на їжі! Я ледве встигаю щось приготувати — приходжу з роботи, а він найкраще вже з’їв, мені залишилась тільки юшка.
Якось подруга порадила мені готувати окремо: йому — з дешевих продуктів, а собі — лише зі свіжих і найякісніших. Я так і зробила, сказала чоловіку, що лікар порадив мені спеціальну дієту, тому він не повинен їсти мою їжу.
Тепер я ховаю свою їжу, а коли чоловік йде до гаража, їм солодощі. Ковбасу й сир тримаю у другому холодильнику, щоб він не знайшов моїх запасів.
Ви ж знаєте наших чоловіків — нічого не помічають! Я купую собі філе індички й готую смачні парові котлети, а йому — дешеву свинину зі знижкою і додаю приправи, щоб не відчув смаку. Йому купую найдешевші макарони, собі — тільки з твердої пшениці.
Не бачу нічого поганого у своїй поведінці: якщо хоче харчуватись якісно, нехай теж іде працювати. У нашому віці розлучатися — дурість: майже все життя позаду, маємо спільний дім, тож навіщо його продавати і ділити гроші навпіл? Я купую собі якісне індиче мясо й готую на пару котлети, а йому дістається свиняче майже з вичерпаним
На відпочинку з нахабною ріднею вирішити все раз і назавжди Я вже два тижні терплю, Сашку! Два тижні
Пам’ятаю чи ні? Таке не забувається! Поля, слухай… Пам’ятаєш мою позашлюбну дочку Настю? — з острахом почав Сашко. Я вже відчувала недобре… До речі, Настя нас просить забрати її доньку, мою онуку. Чому? Бо Настя смертельно хвора, чоловіка у неї ніколи не було, мати давно живе в Америці й не спілкується з донькою… Більше жодних рідних у Насті немає. Що скажеш, Полю? Ти, як завжди, рішення за нас приймаєш… Ловко — гуляв молодим, а відповідати доведеться мені. Ось так сімейні таємниці з минулого знову руйнують спокій: як сказати нашому синові Вані, чому чужа дитина оселилась у нашій родині? І чи зможемо ми полюбити доньку від чужої жінки, як рідну? То, слухай, подружко, у мене тут таке сталося, що словами не передати Памятаєш мою історію з чоловіком?
