Без категорії

У часі сьогоднішньої тиші все так само, лише обличчя змінюються. — На́стю, у тебе хоч крихта суміну лишилася?

“Щасливий квиток” — Світлано, дай мені пояснити! — на порозі стояв задиханий Богдан.

**Весілля не буде** – Солоденька, нарешті ти виходиш заміж, – з усмішкою сказала Ганна Сергіївна своїй доньці.

– Яка дивна звичка – їсти з телефоном в руках?! Або поклади його, або виходь з-за столу!

Дочка, якої ніколи не було – Може, досить вже галасувати?! На нас уже з сусідніх столиків дивляться.

Варвара стояла, закутавшись у білу шубу, посеред засніженого тротуару. —Пане, ви мою машину дряпнули!

Дома ж сидиш, нічого не робиш — Мам, пішли в машинки пограти, ти ж обіцяла… — знову простягнув п’ятирічний

Іскри помсти в тихому домі Вечір спускався на маленьке містечко Винники, вкриваючи вулиці м’

— Стоп, що? Він мої гроші проїдав, а тепер я ще йому винна? Звідки ця маячня? — Це ж твій батько!

**Доліносна подорож до рідного дому** Холодного грудневого ранку Олеся та її чоловік Богдан вирушили