Без категорії

Одного зимового вечора Ранком Мирослава вийшла з хати, йшов легкий сніг, не густий, а пухкі сніжинки

Садиба, що повернула життя Андрій отримав диплом архітектора з відзнакою, мріяв про власну майстерню

Сьогодні був звичайний дощовий вечір, а я, Сергій Михайлович, сидів у своїй маленькій будці біля шлагбаума

23 листопада 2025 Сьогодні вночі, сидячи в купе потяга КиївОдеса, я знову згадую, як випадково потрапила

Судина простягнула руку Трималась, здавалося, у Олі гарна сімя: батько, мати, усе, як у казці, ладилося.

Колись давно, на світанку, Яна Іванівна помітила, що стоїчкові годинники в передпокої стоять.

Ненаситна родина Ну що, дорогі гості? Поїлипили? Я вам задовольнила? питала Юлія, піднявшись на головний

Тягар у душі, а серце шепоче: треба виписати все, що сталося вчора в нашій киянській квартирі.

Трудний вибір Андрій знову запізнився на роботу. Олеся сиділа за столом і дивилась на охолоджений обід.

Ні, ми вирішили, що краще не привозити твою дружину й малюка в нашу квартиру. Довго терпіти незручності