Без категорії

Мамо, а тато мав рацію, коли казав, що в тебе з головою не все гаразд! Я тепер сам бачу, що ти ненормальна.

Мамо, ти справді плануєш віддати нашу квартиру синові брата? А потім до мене переїдеш? Я це не піддам!

**13травня2026р., неділя.** Сьогодні я знову відчула, як мязи памяті стискаються в уздеченні минулого.

Терпи, доню! Ти тепер у іншій хаті, і треба слухатися її звичаїв. Ти не в гостях, а заміжня. Які це звичаї, мамо?

Мирослава, а ці ваші зайві кілограми? Хіба це не біда? не відступала мати Дмитра. На мій погляд, їх немає

Оаа, моя донька справжня кмітливка! хвалилась Оксана, розмовляючи зі сусідками. Весь семестр склала лише

Зачекайте, сказав він. Я лише на секунду вийшов на вашій станції, а коли повернувся у вагон, моїх речей

Михайле, що це? суворо запитала Зоряна, тримаючи в руках сорочку. Що це за рожева пляма? Чиясь помада?

Ти коли збираєшся зїжджати, Зоряночко? Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У руці тримала

Зоря, візьмемо лише трохи. Запакуй нам у дорогу свій фірмовий пиріг і пару баночок варення, мовив Володимир