Без категорії
13:47, 12 грудня. Я сиджу у великій вітальні нашого маєтку в селі Котеливка, під вікнами якої блискуче

28 травня 2025 р. Сьогодні знову відміняєш внутрішню рівновагу – треба шукати нове сховище, нову підмогу

Старий дуб стояв кривий, але міцний, ніби охоронець у дворі сільської школи в селі Верхня. Ніхто не пам’ятав

Тато одружив її з бідняком, бо вона народилась сліпою — а те, що сталося далі, залишило всіх без слів.

Мене звільнили під приводом «вік». На прощання я розв’язала колегам червоні троянди, а начальнику залишила

Богдан узяв на прокат стареньку «Запорізьку» і, коли лікарня відпустила його дружину, привіз її разом

Через кілька місяців Станіслав став невід’ємною частиною життя Ганни. Вони разом садили квіти

Колись давно, коли ще пахло козацькими вітрами, я згадую той день, коли я лише зайшла до офісу в центрі

Бездомний хлопець, піднявши погляд до вітрини, прошепотів: «Оце моя мама». – Таємниця, що розтрощила

**Уяви** Уяви місто, де ніхто не залишається непоміченим. Де прибиральницю Марію Іваненко знають так










