Без категорії

Коли я побачила Олену через багато років — у парку, з дитячим візком, — серце болюче стиснулося.

Вже чотири роки я не розмовляю зі своєю матір’ю. І ні, мені не соромно. Коли я вийшла заміж, мені ледве

Коли донька закінчила школу, я втекла від чоловіка — Безсовісна! — Бідолашний чоловік, як так можна!

Коли я побачила Олену через стільки років — у парку, з дитячим візком — серце стиснуло. Спокійна, гарна

Вже чотири роки я не розмовляю з власною матір’ю. І ні, мені не соромно. Коли я вийшла заміж, мені ледве

Я усиновила доньку чоловіка, який обрав не мене Коли я побачила Соломію через стільки років — у парку

Щойно донька закінчила школу, я втекла від чоловіка. — Безумна! — Бідолашний чоловік, як же так!

— Ти принесла горе в нашу родину! — кричить мати до своєї підліткової доньки. — Мамо, ти повернулася!

Сьогодні знову важкий день. Я не можу змиритися з тим, що в моєму домі живе чужа дитина. Вийшла заміж

Як тільки донька закінчила школу, я втекла від чоловіка — Безсердечна! — Бідолашний чоловік, як так можна!