Без категорії
На нашій щорічній родинній зустрічі біля Дніпра моя шістирічна дочка Марічка просила, щоб я дозволив
Перед вїздом я чекала чорний лімузін глянцевий, як ніч, що відбивала вогні Києва. Водій відкрив двері
Привіт, друже, слухай, я тобі швидко розкажу одну історію, яку чув колись у нашому селі. Колись жив молодий
Босонога дівчинка продавала квіти біля ресторану. Я запізнювалася. Знову спізнювалася на зустріч з адміністратором
Вечір був прохолодний, поза вікном вже стояв жовтневий листопад. Ганна Петрівна сиділа у улюбленому кріслі
10жовтня, Київ Сьогодні вдень у нашому кутку підвіконня зявилася знайома в уніформі, яку я одразу впізнала.
З мокрими ще руками вона скреготіла від болю в спині і попрямувала до дверей.Леонора підскочила з дивану
6:00, ранок. Увімкнула вхідні двері, а годинник у передпокої застиг; стрілки підвисли на пять хвилин до шести.
Віка довго стояла, тримаючи телефон у руці. Голос матері лунав у вухах мокрий, розпачливий, наче нескінченний дощ.
Не переставайте вірити в щастя Колито, у юнацькі дні, Зоряна зашла на галасливу ярмарку в Києві.