Без категорії

Сорок сім років. Майже півстоліття. Майже все моє життя. Ми пройшли разом молодість, зрілість, хвороби

Завжди було приємно відчувати себе молодою в душі. Вік — це лише цифра у паспорті. Моя сутність, внутрішнє

**Щоденниковий запис** Сьогодні я побачила щось, що здалося мені кошмаром. Я стояла в кабінеті сина

Сорок сім років. Майже півстоліття. Майже все моє життя. Ми пройшли разом молодість, зрілість, хвороби

Колишнього я пустила до себе, щоб допомогти йому стати на ноги, а він привів нову дівчину без запитань

Раннього ранку, коли задзвонив телефон, Мар’яна ледве зрозуміла, чи вона ще в ліжку, чи вже прокинулася.

Записано в щоденнику: Мене звуть Соломія Коваленко, і я завжди вважала, що допомагати ближньому – це

Я завжди пишалася тим, що в душі відчуваю себе молодою. Вік — це лише цифра в паспорті. Моя сутність

Я завжди була горда тим, що в душі почуваюся молодою. Вік — це лише цифра в паспорті. Моя сутність, моє

Я виростила сина сама, сподівалася на його підтримку, а він став тягарем разом із дружиною.