Меня звати Борис. Я лабрадоркавалер, такий милий піднебінний кобелятко, який полюбляє всіх навкруги. Іноді, правда, доводиться кусати тих самих «усіх» бо їх просто не вистачає. Бережіть задниці! У мене є господарка, і я її кохаю, який би вона не була і що б вона не робила. Далі нічого не обговорюється люблю, і все!
Вона придбала мене ще щеням. Мені був місяць, а їй 408 місяців. Не треба калькулятор шукати, допоможу 34 роки. Уже наступного вечора вона сиділа на підлозі нашої двокімнатної хрущовки в Київському районі, пила четвертий по рахунку склянку червоного вина, гладила мене і плакала:
Ну, гонись до вічності. Тепер у мене є собака, вона ніколи не підведе. Скажи, Борисе, що в мені не так? Сказала, що готую погано, тож записалась на курси з французької кухні. Тепер вже не бурмоче. Після цього докопалась до мого одягу: «Ти ходиш у безформних халатах, виглядаєш, ніби мішок з картоплею, стоїти поруч соромно». Перешила весь гардероб, мама з бабусею підхопили багато речей віддали. Взагалі перестала на мене дивитися. Потім підвела до теми секса, мовби у нас сумно, а в кіно все інакше, люди з душею та професіоналізмом підходять до процесу. Яка це кіно? Я два місяці на YouTube вивчала ролики про оральний секс, на бананах чуть не збанкрутіла. Знову бабуся допомогла принесла два відра кукурудзи. Все для неї. А він пішов, сука. Борисе, ти у мене єдиний. Не кидай ніколи, добре?
Я подивився в розтоплені очі і лизнув її щоку. Що ще залишалося робити? Я міг без проблем з’їсти навіть шляпу і чоботи, а від щенка щото лишилось? Вона обійняла мене, і ми заснули. Я ж казав, у всьому винна червона напій.
Зі збільшенням розміру моїх плям на підлозі хрущовки виростав і я. Вона дбала про мене, вклала всю свою енергію. По телевізору я бачив передачу про пятіркові турецькі готелі «все включено». У той період я жив у ультравсевключено: годували до повного пузика, суботами авокадо. Ніяких обовязків: вранці провожував господарку на роботу і чекав, поки вона повернеться. Чесно кажучи, спав, коли не треба. Після її повернення поцілунок і фарш. Ми обидва були щасливі. Я ж казав, люблю її всім серцем.
Аж раптом у квартирі зявився якийсь «хлопець», колега з роботи. Пришов після кіно, випив на кухні червоне вино і затих у спальні. За звуками, їй сподобалося. Ну, якщо вона щаслива, то і я щасливий. Але вранці вона вперше за весь наш спільний час забула мене нагодувати. За це відповіли черевики хлопця. Скажімо так, їх більше не стало. Хотів хлопця покарати, а вона дивилась на нього з такою любовю, що я передумав.
Хлопець виявився нормальним мужиком, мясо приносив. Черевики, правда, ховав у холодильнику. Дивно, що він навідувався лише на обід і іноді ночував. Вечорами господарка не відривалась від телефону, ніби переписувалась з ним. Ставало все сумніше. У вихідні чисто труба: сидить, дивиться в телефон, а він не дзвонить, кіт лякає. На одній з вечірніх підлогових зустрічей з червоним вином вона мене гладила і казала:
Ой, Борисе, чому все так? Він одружений. Один нормальний, розумний чоловік, і ще з приданим. Я думала в його компанії дух підняти. Підняла, ага. Кожен його лайк в інстаграмі відстежую, з телефону не відриваюсь. Я ж краща за його дружину, Борисе. Дивись на мої груди це дарунок долі. Дожила, собаці груди покажу. Скоро новорічні свята, і ми знову будемо одні.
Вона тихо заплакала. Ну от, ****ець тобі, хлопче. Ти мій паралельний. Вона обійняла мене, а я вирився від ненависті.
Наступного дня, коли хлопець прийшов на обід у костюмі, костюм він втратив теж. Як тільки він зайшов у її кімнату, я взявся за роботу. За кожну її сльозу, сука, буде відповідь. Скоро від костюму залишилися лише роги і ніжки. На підлозі я знайшов два телефони на зарядці його і її. Обмув їх обидва. Ні на що не пялитись і плакати ночами.
Хлопець вийшов зі спальні у халаті, побачив, що нічого більше надягнути не може, а телефону немає, і почав мене хлестати поводком. Вона закричала, хотіла мене захистити. Хлопець її відштовхнув, схопив мене в обійми, спустився до машини і запхав у багажник. Я думав, що його везуть у притулок, планував, як на нього нападу, коли він вийде. Але хлопець привіз мене в якусь клініку. Засадили у клітку, ввкололи щось, і мої сили скінчилися. Коли я прокинувся, чужа тітка гладила мене через прути клітки і говорила в телефон:
Які люди, заведуть собаку, пограються, і все, не треба. Привезуть, тисячу заплатять усыплять, дорога. Ладно, я тобі передзвоню.
Тітка підсідає ближче. Однією рукою гладить, іншою шприцом в бік цілить. Я не дурень, все зрозумів. Тільки господарку шкода, як вона без мене? Тричі гавгавгав! Ну поки, світ.
Раптом двері відчинилися, і вона вбігла, вся розтоплена.
Стойте! Ні, не треба! Я тебе знайшла, знайшла!
Тітка зупинилася і заревіла, що все одно не поверне тисячу, та нам не до неї. Господарка покинулась до мене, а я до неї.
Борисе, я обїхала всі клініки! Прости мене, прости! Чуєш?
Кажуть, собаки не плачуть. ****ёж. Ось тоді я заплакав, один раз. Тільки нікому не розказуйте. Ми повернулися додому і заснули.
***
Після цього господарку звільнили, хлопець постарався. З мого раціону зникло мясо, довелося сидіти на кашах. Став пасивним вегетаріанцем. Але вона не здавалась. Ми почали ранкові пробіжки. Переважно я бігав, а вона милувалась берізками. Трохи подиху і до наступної берізки. Через пару місяців вона вже бігала швидше. Червоне вино майже перестала пити. Тільки з бабусею, коли та приносила кукурудзу і старі спідниці.
Господарка ще й пішла вчитися куди давно мріяла. Збирати квіти в букети. Я натякнув, щоб так само, тільки з мясом. Мясний букет найкраще, що є на землі. Але бо вона обирає квіти, то і я. Усьою нашою хрущовкою вона завалила букетами і сказала:
Якщо нікого не дарують квітів, то я сама складатиму гарні букети і даруватиму іншим.
Я зрозумів натяк і під час наступної пробіжки приніс виражений коренем лопух великий і зелений. Господарка оцінювала подарунок, обіймала, цілувала.
Сентиментальна. Незабаром її взяли на роботу у квітковий магазин, чому вона була рада, а я ще більше. Поперше, усе квіткове безладдя переїхало у нове місце. Наша хрущовка знову стала квартирою, а не стогом сіна. Подруге, мясо повернулося в мій раціон.
Через два роки до нас завітав Сергій. Приїхав чинити холодильник, а потім залишився. Сергій класний хлопець. Він не ображає господарку, навпаки, вона з ним постійно сміється. Нещодавно зявився ще один Сергій, зовсім малюк. Господарка попросила його теж охороняти і любити. Зробимо. Поіншому неможливо, я ж собака.
