Чоловік моєї мрії покинув дружину заради мене, але я навіть не уявляла, як усе обернеться проти мене.
Я захоплювалася ним ще зі студентських років. Це була безмежна любов наївна і сліпа. І коли він нарешті звернув на мене увагу, я зовсім стратила розум. Сталося це через кілька років після університету ми опинилися в одній компанії. Зрештою, у нас була одна спеціальність, тому нічого дивного. Але я вважала, що це доля.
Мені здавалося, що він той самий чоловік моєї мрії. І в моїй молодості мене зовсім не турбувало, що в нього вже є дружина. Я ніколи не була одружена й не знала, як це бачити розпадаючийся шлюб. Тому я не відчувала ніякого каяття, коли Олексій вирішив піти від дружини заради мене. Хто б міг подумати, що це принесе мені стільки болю? Люди кажуть правду щастя не побудуєш на чужому щасті.
Коли він обрав мене, я була на сьомому небі й готова була пробачити йому все. Але правда в тому, що в побуті він був далекий від ідеалу. Його речі завжди валялися по всій хаті, а він категорично відмовлявся мити посуд. Всі домашні справи лягали на мої плечі. Але тоді мені було байдуже.
Він зовсім швидко забув про попередній шлюб. У них не було дітей, і, як зясувалося, той шлюб був вимушеним батьки дружини наполягали. Зі мною все було інакше принаймні, так він мені казав.
Моє щастя тривало недовго, бо все змінилося, коли я завагітніла. Спочатку Олексій був у захваті від новини. Ми навіть влаштували велике сімейне свято з цього приводу. Усі бажали нам любові та здоровя майбутній дитині.
Той вечір залишився в моїй памяті як один із найкращих. І я ні про що не шкодую, коли згадую його. Але саме з того моменту моя сліпа любов почала згасати.
Чим більше зростав мій живіт, тим рідше я бачила Олексія. Я пішла у декрет, тому ми зустрічалися лише ввечері. Він затримувався на роботі, ходив на корпоративи. Спочатку мене це не турбувало, але незабаром почало дратувати. Домашні справи ставали все важчими я вже не могла просто нахилитися, щоб підняти розкидані по хаті шкарпетки.
У ті дні я часто думала: може, ми поспішили із цим дитя?
Я знала, що почуття з часом охолоджуються, але не очікувала, що це станеться так швидко. Олексій як і раніше приносив квіти й шоколад, але в той момент я хотіла лише одного щоб він був поряд.
Пізніше стало очевидно, що його відсутність мала причину. Колеги випадково згадали за кавою про нову співробітницю у відділі. До того ж, у нас і так не вистачало людей, а коли я пішла у декрет, ситуація стала критичною. Яка ж іронія.
Я не була впевнена, чи справа в ній, але мій чоловік точно мав когось іншого, бо в нього зовсім не лишалося вільного часу. Або на роботі, або на діловій зустрічі, або на черговому корпоративі, який «неможливо пропустити». Одного разу
