Десять років шлюбу це багато чи мало? Саме стільки часу я прожила з Олегом. Зі сторони ми здавалися ідеальною сімєю, поки я не завагітніла.
Пам’ятаю, як ми з Олегом познайомились одразу після університету. Недовго зустрічалися, швидко зїхалися й одружилися. Олег часто говорив, що діти йому не потрібні. Я багато років приймала протизаплідні пігулки, але в якийсь момент вони дали збій. Коли я побачила дві полоски на тесті, ноги підкосилися.
Я не знала, як про це сказати чоловікові. Поїхала в Києві на консультацію до гінеколога, здала всі аналізи, зробила УЗД переконалася, що з дитиною все гаразд. Лише після цього зізналася Олегу. Його реакція була миттєва: він розлютився так, як я ніколи не бачила. Сказав, щоб я робила аборт. Попередив: якщо відмовлюсь, подасть на розлучення.
Я зробила свій вибір вирішила народжувати. Наступного ж дня Олег зібрав речі та пішов. Я спочатку думала, що він просто виїхав кудись, але пізніше зясувалося, що він уважно стежив за мною. Він навіть стояв під кабінетом на ультразвуковій діагностиці та почув, що будуть близнюки. Коли я народила у Львівському пологовому біля мене, він домовився з лікарями та прийшов побачити малюків. Зізнався, що не наважився зайти в палату до мене.
Одного разу медсестра розповіла мені, що Олег навідується до новонароджених. Я це почула з полегшенням, але вигляд не подала. Згодом Олег зявився та сказав:
Лєся, вибач мені. Маю тобі все пояснити. Коли мені було три роки, я жив із мамою. Вона саме була вагітна, та це не зупинило мого батька. Пологи почалися раніше терміну. Все було дуже тяжко… Мама померла. Я ріс один… Мої братики-близнюки теж померли наступного дня. Відтоді я вирішив, що не хочу стати батьком за таку ціну.
Я розплакалась і обійняла чоловіка. Мені стало неймовірно шкода його, адже ці страшні події й досі ятрять йому душу. Ми помирилися, знову стали жити разом. Щоправда, тепер нас було вже четверо.
Минали роки, а ми з Олегом досі шалено кохали одне одного. Усе, чого бракувало для повного щастя, це двоє прекрасних дітей.
