Чоловік сказав, що я тут ніхто

— Так хто ти взагалі така, щоб мені вказувати? — Богдан різко повернувся від холодильника, тримаючи в руці пляшку пива. — Ти в цьому домі ніхто! Зрозуміла?

Марійка стояла біля плити, помішувала борщ і відчувала, як руки тремтять. Черпак брязкнув об край каструлі.

— Ніхто? — перепитала вона тихо. — Я що, не твоя дружина?

— Дружина! — Богдан хмикнув і відкрив пляшку. — Яка там дружина. Прибиральниця, ось хто ти. Та ще й кепська.

Марійка вимкнула плиту й обернулася до чоловіка. Сорок два роки разом. Сорок два роки варила йому борщі, прала сорочки, гладила штани. Вирощувала дітей, поки він будував кар’єру.

— Прибиральниця, кажеш? — голос у неї став твердішим. — А хто тобі сорочки прає? Хто готує, прибирає, за твоєю мамою доглядає?

— Це твоя обов’язок! — Богдан шпурнув пляшкою об стіл. — Я гроші заробляю, комуналку плачу, а ти що? Борщі вариш? Так це будь-яка баба вміє.

— Будь-яка баба, — повторила Марійка. Щось усередині ніби переломилося. — Ясно.

Вона зняла фартух і повісила на гачок. Богдан допивав пиво, стоячи спиною до дружини.

— Значить, будь-яка баба, — пробурчала Марійка собі під ніс. — Побачимо.

Вона пройшла у спальню й дістала з шафи стару подорожню сумку. Богдан почув шелест і заглянув у кімнату.

— Що це ти робиш?

— Збираюся, — спокійно відповіла Марійка, складаючи речі. — Раз я тут ніхто, значить, мені тут не місце.

— Куди це ти зібралася? — Богдан насупився.

— До Оленки. Трохи погостю.

Оленка була молодшою сестрою Марійки. Жила сама в двокімнатній квартирі, працювала у поліклініці медсестрою.

— Та годі тобі, — Богдан махнув рукою. — Не дурій. Хто готуватиме?

— А хіба це важливо? — Марійка застебнула сумку. — Ти ж сказав, що будь-яка баба вміє. Знайди собі будь-яку.

Богдан розгублено дивився, як дружина одягається.

— Марійко, ну не капризничай. Я ж не злісно сказав.

— Звісно, не злісно, — вона накинула пальто. — Просто правду сказав. Я ніхто в цьому домі.

— Та кажу ж, не дурій! — голос чоловіка став голоснішим. — Хто тобі дозволив йти?

Марійка зупинилася біля дверей і подивилася на Богдана.

— Ніхто. Я сама собдозволила. І вийшла з квартири, залишивши чоловіка з роззявленим ротом.

Оцініть статтю
ZigZag
Чоловік сказав, що я тут ніхто