Навіщо ви до мене звертаєтесь? Я вас навіть не памятаю!
Доброго дня, Марічко!
Доброго дня голос у трубці був незнайомий, але жінка назвала її імям.
Це тітка Леся з Чернігова, сестра твого чоловіка. Не встигли на весілля, але тепер вирішили заїхати познайомитися з новою родиною.
Марія здивовано замовкла. Вона й гадки не мала, що в Андрія є тітка в Чернігові. З весілля минув уже рік, і ніхто про неї не згадував.
Мабуть, помилилися номером.
Ви ж Марія?
Так, але я ніколи не чула, щоб у Андрія була тітка з Чернігова.
Андрій Гаврилюк ваш чоловік?
Так.
Ну, от. Я його тітка.
Що ж, радий за вас, але візит не потрібен.
Чому?
Ми не приймаємо гостей.
Оце так гостинність Не сподівалася.
Вибачте, не можу більше розмовляти.
Марія поклала трубку. Вона не любила, коли на неї тиснули.
Ще й гості. Доведуся з чоловіком поговорити.
Ввечері дзвонила свекруха.
Маріє, давно не бачились.
Доброго вечора, Наталіє Петрівно! Завтра заїду привезу провізію і вітаміни.
Дякую, доню. У нас усе є, просто сумували. Леся тобі дзвонила?
Так, якась жінка називалася тіткою Андрія. Відмовила їй.
Вона мені скаржилася, що ти була неввічливою.
Я? Хіба ж я так можу? Ви ж мене знаєте.
Саме тому й знаю, усміхнулася свекруха.
За кермом. Поговоримо завтра.
Стосунки зі свекрухою склалися не відразу.
Андрій виріс у військовій сімї. Батько, Петро Іванович, виховував його суворо. Коли батько був вдома, син поводився ідеально. Але в його відсутність гуляв, прогулював школу.
Мати намагалася контролювати його, та чим більше вона тиснула, тим більше він бунтував. До батька не скаржилася знала, що покара буде суворою.
Дорослим Андрій залишався під наглядом матері. Вона дзвонила йому кілька разів на день, «випадково» підїжджала до роботи.
Усі друзі вже одружилися, а він наближався до тридцяти. Свекруха почала турбуватися і навіть шукала йому наречену серед доньок знайомих. Та Андрій лише сміявся, а дівчата не вистоювали черги.
А потім він несподівано оголосив, що приведе наречену.
Батько схвалив вибір сина, але мати налаштувалася проти. Вона звикла керувати всіма, а тут зявилася Марія впевнена, незалежна.
Молоді жили в квартирі, купленій за гроші батьків. Спочатку свекруха заходила без запрошення перевіряти порядок. Та Марія її зупинила:
Більше так не робіть. Інакше заберемо ключі.
Це ж наша квартира! Ми за неї заплатили!
Ваш син запросив мене сюди як дружину. Мої правила мої умови.
Андрій підтримав дружину. Мати образилася, але згодом змирилася.
Поступово відносини покращали. Свекруха навіть приїжджала з домашніми солодощами.
Але одного разу все змінилося.
Після візиту тітки Лесі Марія запитала чоловіка:
Чому ви не спілкувалися?
Не знаю. Спробуй у мами дізнатися.
Тітка з родиною зявилася несподівано. Вони привезли домашні заготовки, сири, ковбаси.
Це ж забагато!
Поділіться з ріднею.
Пообідали разом. І хоча візит був незручним, всі знайшли спільну мову.
Тітка пояснила мету: її донька Оксана вступала до університету. Хотіли познайомитися раптом знадобиться допомога?
Марія спочатку не схвалювала, але згодом змирилася. Оксана подобалася їй.
Дівчину прийняли на навчання. Вона кілька разів ночувала у них, перш ніж заселитися в гуртожиток.
А через кілька місяців Марія з Андрієм дізналися, що стануть батьками. Подорож до моря довелося відкласти.
