Чужа наречена.
Валерій користується неабиякою популярністю у Львові. Він ніколи не розміщував оголошень у газетах чи на телебаченні, але його імя й телефон передаються із вуст в уста крізь особливе львівське радіо. Треба вести концерт? Без питань! День народження чи весілля? Чудово! Навіть випускний у садочку проводив і підкорив не лише дітлахів, а й більшість їхніх мам!
Все почалося дуже просто. Одружувався давній товариш, а замовлений заздалегідь тамада загуляв і просто не прийшов. Часу шукати когось іншого не було, і Валерій узяв мікрофон у свої руки.
Ще у школі він грав у гуртках художньої самодіяльності, навчався у театральній студії Колос, в університеті завжди виступав у Весняній толоці та КВК. Тоді імпровізація вдалася на славу і вже прямісінько після банкета двоє знайомих запропонували повести і їхні святкування.
Після університету Валерко влаштувався в один з наукових інститутів Львова, отримував символічну зарплату кількасот гривень. Перші додаткові заробітки від проведення свят його надихнули: брав усі підряди, отримував і добрі гроші, і велику моральну насолоду. З часом заробітна плата за розваги виросла ледь не удесятеро в порівнянні із молодшим науковим співробітником.
Відпрацювавши рік, Валерко зважився: залишив інститут, купив заощаджені кошти професійну апаратуру, відкрив ФОП і офіційно працює ведучим розважальних програм. Паралельно бере заняття з вокалу вухо й голос є. Скоро став не просто ведучим, а ще й співочим ді-джеєм, тричі на тиждень підробляючи у львівському ресторані.
Тепер Валеру вже тридцять. Красень, цілком успішний і знаний співак, ді-джей та ведучий, може витягнути будь-яке свято. Одруженим не був: навіщо? Дівчата липли з усіх боків, тільки встигай обирати жодна не відмовить. Але друзі вже мали сімї, народжувалися діти і Валерко все частіше думкою торкався тихого щастя домашньої оселі. Та біда в тому, що не міг знайти ту, єдину. Легкодоступні цікавили лише заради одної мети: Валеріку хотілося раз і назавжди.
Треба з якоюсь гімназисткою познайомитись, виховати під себе, а потім як виповниться 18 одружитися. Тоді буде ідеальна дружина!
Почав навіть брати замовлення вести випускні у львівських школах, придивляючись сабез майбутньої дружини. Та сучасні дівчата лише засмучували були вони зовсім не такими, як йому мріялось. Однак Валерко не втрачав надії, “полюючи” на рідкісний трофей серед молодих красунь. І ось тут доля й задумала пожартувати над моїм троюрідним братом.
Нічого не віщувало біди. Подзвонила жінка, послалась на знайомих:
Нам потрібен ведучий на весілля. 17 червня вільний? Чудово! Можемо зустрітись?
Зустрілись. І тут, за словами Валерія, він вперше насправді відчув, як “земля рушила з-під ніг”. Жінка, яка представилась як Ксенія, була просто невимовно гарна таких у житті він не зустрічав. Говорила чітко, виважено, усе по суті, нічого зайвого. Валерка мимоволі захоплювався нею: не лише красуня, а й, очевидно, розумна. Рідкісне поєднання! На перший погляд років 25, може трохи за тридцять, але зі слів зясувалося, що вона була у комсомолі, отже, як мінімум за сорок.
Всі деталі обговорили, погодили умови, підписали договір хоча Ксеня була проти:
Нащо так? Я вам вірю, у вас чудові рекомендації!
Валерко завжди працював лише за договором, суворо дотримувався правил і вимагав того ж від клієнтів. І тут наполіг:
Я ж маю звітувати податковій, зайвих проблем не треба.
Насправді ж, як сам признався, просто хотів відчути матеріальне підтвердження що це не сон, Ксеня справжня.
Телефон у Ксенії мелодійно пролунав, прийшла смс-повідомлення:
О, жених вже підїхав за мною. Вас підвезти?
Валерко відмовився, але вийшов провести клієнтку. Він завжди мав таку звичку, особливо коли молодята приходять окремо щоб оцінити, як вони поводяться одне з одним. Та цього разу ним рухала не цікавість, а ревнощі й заздрість.
Жених його справді здивував. Валерко уявив чоловіка сорока років, гідного власної обраниці. Та з авто вибіг хлопець, вочевидь молодший від самого Валерка:
Ксеня, все гаразд?
Вона усміхнулась, мовляв, ну а як інакше? Сіла в авто, а наречений закрив дверцята й повернувся до Валерія:
Ви ведучий на нашому з Ксюшею весіллі? Дуже приємно, Стасик вас хвалив, казав ви найкращий! простягнув руку, Вибачте, не представився. Роберт, жених.
Найбільше на світі Валерію хотілося накинутись на цього Роберта-жениха, звести посмішку з його лиця, але він лише потиснув руку:
Валерій. Дуже радий знайомству.
З того дня Валерій утратив і спокій, і сон. Він шукав будь-яку можливість подзвонити Ксенії, почути її голос, зустрітись. День весілля невідворотно наближався. Здавалось, він шаленіє. Єдиний друг, кому Валера розповів про свою муку, піджартовував:
А як же ті гімназистки? З яких ідеальна дружина виростає?
Валера лише відмахувався:
Та при чому тут вони?! Ксеня ідеальна жінка, більше мені ніхто не потрібен!
То і скажи їй про це, радив друг.
Та ти що?! Вона ж заміж іде значить, кохає! Нащо їй я з цими дурними почуттями?
Часом зявлявся щасливий Роберт:
О, Ксеня просила передати
В ті хвилини Валерко ледь стримував ненависть, щоб не сказати щось різке. Думав навіть відмовитись вести весілля, байдуже до репутації! Та тоді більше ніколи не побачить Ксеню! Вирішив терпіти й не відступати.
За два дні до весілля Ксеня приїхала до Валера, “полірувати сценарій, щоб усе пройшло ідеально”. Офіс якраз ремонтували, тому зустрілися вдома у Валерія. Говорили багато про дрібниці, жартували, обидва були у найкращій формі. Всі деталі уточнено, Валерко запропонував бокал шампанського:
За ідеальне весілля!
Ксеня охоче погодилась:
З радістю!
Вона так сміялась, і в цю мить була особливо чарівна. Шампанське додало сміливості, і Валерій несподівано поцілував її. Неочікувано Ксеня відповіла на поцілунок. Голова пішла обертом.
Прокинувся Валерко раптово. Сів на ліжку, оглянувся. Це був сон, чи він дійсно пережив найкращу ніч свого життя? Ксеня не лишила ніяких слідів, та сусідня подушка зберігала аромат парфумів. Значить, все було насправді. Повний сумнівів, Валерій дзвонить Ксені:
Привіт
Вона відповіла привітно, ніби нічого не сталося:
Привіт! Усе гаразд? Вибач, що пішла нишком стільки справ, завтра ж весілля!
Весілля буде? тихо запитує Валера.
Звісно! Чого б йому не бути? Все чудово!
Невже всі жінки такі цинічні? Як так, завтра весілля, а вона без найменшого докору совісті дивитиметься в очі своєму жениху? Валерко не знаходить собі місця: зірвати весілля? Але чи потрібна йому така жінка? Чесно відповідає самому собі так, потрібна. Будь-яка.
Наступного дня Валерко приїхав у ресторан завчасно. Дівчата-декораторки закінчували прикрашати залу й кокетували з ним. І раптом
Він не вірить очам: до нього підходить Ксенія.
Привіт. Я втекла зразу після реєстрації, так хотіла тебе побачити, вона сяє усмішкою, Що з тобою, Валеро?
Нічого не розумію, бурмоче він, Тобто реєстрація була? А ти втекла?
Ну так, моя ти голово. Навіщо мені кататись містом з молоддю, коли краще провести час із тобою. Хіба не радий?
З якою молоддю? Це ж ти виходиш заміж?!
Ксеня дивиться на нього здивовано, а потім заливається сміхом такий відкритий й щирий, що Валерій мимоволі теж усміхається.
Та ні ж! Донька моя, Ксюша! Вона у Києві навчається, лише вчора приїхала, тут усмішка зникає, Ти справді думав, що це я наречена?
І за два дні до весілля ще й з іншим ночую? Гарна ж ти думка про мене
Тільки тепер Валерій починає трохи розуміти Ксеня жодного разу не вжила я чи ми, лишень наречена й жених. І Роберт завжди кликав її Ксенією й лише на Ви. Чому він цього не помічав раніше? Дурнувато, але так вийшло І тут озвучує найголовніше питання:
А ти? Ти вільна?
Ксеня радісно киває. Валерко не вагається й секунди:
Виходь за мене! Будь ласка
Весілля доньки минуло шикарно, ведучий був на висоті перевершив сам себе, а гості залишилися у захваті. Молоді вдячно підійшли до Валерія:
Дякуємо! Навіть не знаємо, як віддячити за такий казковий вечір.
Я йому особисто все скажу, приєдналася Ксеня, А ви біжіть: вас вже лімузин чекає. Я тут усе проконтролюю.
Звістка, що Валерій одружується з жінкою, старшою на девять років, миттєво облетіла всю рідню. Спершу поставилися насторожено, але побачивши саму наречену, всі погодилися:
Ну як у таку не закохатись?
Ксеня й Ксюша народжували різницю в два тижні.
