**Щоденниковий запис**
«Невже ми даремно збудували цей дім?» обурилася свекруха. «Тоді поверніть мені половину коштів!»
«Мені потрібно поговорити з тобою серйозно, сказала жінка з коротким волоссям, сідаючи навпроти Марічки. Перед тим, як виходити заміж за мого сина, ти маєш знати кілька речей.»
Молода білявка, струнка та тендітна, здивовано подивилася на свою майбутню свекруху, яку бачила лише втретє.
«Коротше, якщо ти хочеш увійти в нашу родину, зрозумій, що для Івана найважливіші його батьки! гордо оголосила Оксана. Нам не потрібна невістка, яка керуватиме моїм сином.»
«Я керую?» перебила її Марічка.
«Дослухай до кінця, будь ласка! Прояви терпіння, різко відповіла жінка.
Дівчина опустила очі, відчуваючи ніяковість. Вона не хотіла конфліктувати з матірю Івана. Вони зустрічалися недовго, і Марічка не бажала здаватися егоїстичною.
«Отже, продовжила Оксана, у нашої родини є план: як тільки Іван одружиться, ми переїдемо у майже готовий дім. Житимемо разом, як одна щаслива родина!»
«Чудово!» вигукнула дівчина, насилу посміхнувшись.
Свекруха підняла брови, здивована такою згодою. Вона не очікувала, що її майбутня невістка погодиться так швидко.
«Я радий, що ти з нами згодна! Гадаю, ми добре лаштуватимемося, підморгнула Оксана.
Вона почала хвалити Марічку перед сином, підкреслюючи її розум і доброту.
Бачачи це і розуміючи, що додаткова підтримка не завадить, Марічка старалася ще більше догодити свекрусі. Дарувала їй дрібні подарунки, підкреслюючи свою уважність.
Через рік, побоюючись, що син так і не одружиться, Оксана почала тиснути на Івана.
«Коли ти зробиш пропозицію? питала вона майже щодня. Дівчина може піти, а потім шкодуватимеш»
Зрозумівши, що мати має рацію, Іван зробив Марічці пропозицію, і вона погодилася.
Витрати на весілля покрили батьки хлопця, що переконало Марічку вона обрала гарного чоловіка.
Перші три місяці молодята жили в орендованій квартирі, доки Оксана не оголосила:
«Збирайте речі, дім готовий!»
«Навіщо? Нам і тут добре! насупилася Марічка, яка не хотіла жити зі свекрами.
«Як то навіщо? здивувалася свекруха. Ми ж домовилися, що як тільки дім збудують, ми всі туди переїдемо!»
«Переїжджайте, хто вам заважає?!» різко відповіла Марічка.
Оксана оніміла від таких слів.
«Почекай, ти ж обіцяла, нагадала вона тихо.
«Неважливо, що я говорила тоді. Я більше не хочу жити з вами! рішуче сказала Марічка. Ми житимемо окремо! До речі, якщо ви їдете, ми з Іваном переберемося у вашу квартиру.»
«Що?! Не мрій! гримнула свекруха. Нахабна!» додала й кинула трубку.
Марічка почула лише гудки.
Не встигла вона оговтатися, як задзвонив телефон чоловіка. Вона здогадалася свекруха скаржиться на неї.
Коли Іван закінчив розмову, вона побачила його обличчя він був лютий.
«Що відбувається?» сухо запитав він.
«Що не так?» скрестила руки Марічка.
«Мати вимагає гроші.»
«Які гроші? Навіщо?» здивувалася вона.
«За дім. Що ти їй обіцяла до весілля? нахмурився Іван. Жити разом?»
«Нічого, вдала наївність Марічка.
«Ти схвалила її план, так?»
«І що? Тоді схвалила, а тепер не хочу, відвела погляд.
«Я не підтримував її, бо знав це марна трата часу! Але після нашого весілля вона добудувала дім. Через тебе!» гримнув Іван.
«Ну і що?» знизила плечі Марічка.
Чоловік не встиг відповісти знову дзвонила мати. Але він передав телефон дружині:
«Ось, поговори з нею!»
Як тільки Оксана почула голос невістки, почала наступ:
«Поверніть мені гроші за дім!»
«Які гроші? Ти з глузду зїхала?»
«Ми збудували його даремно через тебе? Тоді віддайте половину!»
«Яку ще половину?» прошипіла Марічка.
«Два мільйони гривень! Ви мені винен два мільйони!» крикнула Оксана. «Інакше»
«Що зробите? Я нічого не підписувала!»
«Тоді більше не побачите нас!»
«Чудово!» усміхнулася Марічка та перервала розмову.
Оксана почала вимагати гроші від сина. Той платив їй по двадцять тисяч щомісяця.
«За десять років тільки стільки повернеш! сердилася мати. Або переїжджайте, або збільшуйте суму.»
Оскільки Іван не мав зайвих грошей, погодився.
Але Марічку це не влаштовувало. Через півроку вони розійшлися.
**Урок:** Не варто будувати плани на чужих обіцянках. Інакше доведеться розплачуватися грошима або щастям.