Свекруха моя святкує день народження 1 січня. Отож ми пішли до неї, і раптом вона запитала:
Соломіє, ти вагітна?
Мої стосунки з моєю свекрухою, Ганною, завжди були теплі й довірливі. Семнадцять років я одружена з чоловіком, у нас вже двоє синів. Наприкінці минулого року я дізналася, що чекаю на третю дитину. Хоча й дуже хотіла поділитись цією новиною саме на день народження Ганни, 1 січня, мене охоплював неспокій.
Нашій родині доводиться тулитись у малесенькій двокімнатній квартирі десь на Солом’янці у Києві. Вже зараз ледь вистачає місця на чотирьох… Мені тоді було 38, і я переживала: хіба не пізно чекати дитину у такому віці? Суджена чула тривогу в кожному моєму подиху мені здавалося, що Ганна засудить мене.
І от настав день народження свекрухи, і мені довелося зібратись із силами.
Зайшли ми до Ганни, і ледве я повісила пальто, як вона покликала мене на кухню допомогти. Ганна завжди була кмітливою жінкою, і цього разу відразу все зрозуміла. Я навіть не встигла нічого сказати.
Я здивувалась її проникливості, але ще більше вразила її реакція. Ганна розцвіла від радості, обійняла мене і зізналася, що вже давно мріє про онуку дівчинку.
З таким благословенням від свекрухи улітку я народила донечку Ярину. Втретє Ганна стала нашою опорою: допомагала з донькою, підтримувала мене у всьому. Я цінувала це й завжди ставилась до неї, як до рідної мами.
Не минуло й року, як настала нова зима, і ми знову зібралися у Ганни вдома, уже з маленькою Яриною. Свекруха напекла цілу гору пиріжків і тортів, а ми вирішили подарувати їй нову духову шафу давно мріяла про таку.
Коли свято закінчилось, і ми вже збирались йти, Ганна раптом зупинила нас. Вона попросила хвильку уваги, бо хотіла зробити важливу заяву.
Ганна сказала, що щиро вдячна нам за маленьку онуку і хоче нас віддячити. Вона вирішила переїхати до нас, а свою двокімнатну квартиру на Лук’янівці в Києві подарувати нашій сім’ї. Я не могла вимовити жодного слова, така була вражена. В черговий раз переконалася, наскільки мені пощастило мудра свекруха стала для мене справжньою подругою, що велика рідкість у житті.
Ми й сьогодні живемо у злагоді та любові. Я щиро захоплююся Ганною і мрію колись стати такою ж мудрою, як вона.
