Діти найняли няню, щоб уникнути зустрічей зі мною

Діти більше не запрошують мене до онуки, найняли няню потай, щоб уникнути зустрічей зі мною.

Рідна донька не бажає спілкуватися. Навіть телефону не бере. Вважає, що це я розвалила їхню сім’ю. Хоча я ні в чому не винна — сама ж просила допомоги.

Оксана вийшла заміж у 18. Познайомилась із Дмитром, коли той щойно повернувся з армії. Закохались, закрутилось. Вона кинула навчання, пішла по нахилій, мої поради взагалі не слухала. Зятя довелося взяти до себе, щоб не відправляти молодят на оренду. Спочатку все було добре, і навіть після весілля ми знаходили спільну мову. А потім донька завагітніла і почала причеплятися — мовляв, я готую, а їй від запахів погано. Я наполігла, щоб вони переїхали.

Зі сватами умовились скластися на житло для молоді, бо самі вони б не втягнули. Я дзвонила батькові доньки, сподівалась, що він якось допоможе з квартирою. А він відрізав — аліменти сплатив, і більше нічим не зобов’язаний.

Коли донька народила, я їй дуже допомагала. Усі вільні години проводила з онукою, щоб молода мама могла висипатись і відпочивати. Але незабаром Оксана почала симулювати, вигадувала хвороби, аби звалити на мене всі турботи.

Я часто відпускала їх на побачення — у кіно, у кафе, навіть у десятиденну подорож вони їздили удвох. Мені подобалося доглядати за онукою, тому я не скаржилась. Звичайно, втомлювалась сильно, але що не зробиш заради щастя дитини?

Після повернення з відпочинку я запропонувала зятю зробити ремонт. Він же тільки валявся після роботи, хоча графік у нього вільний. Я привезла будматеріали та забрала онуку до себе на два тижні. Ще й робітників їм знайшла, щоб Дмитро не напружувався. І тут на мене обрушились звинувачення. Йому, бачте, не сподобалось, що я «розпоряджаюся». А що робити, якщо від нього ініціативи не дочекаєшся?

Після ремонту наші відносини зійшли нанівець. Діти перестали кликати мене до онуки, найняли няню, наче я чума. Звичайно, я образилась, але на ювілей зібрала всіх родичів. Донька з онукою прийшли самі, а зять навіть по телефону не привітав. Мені так болісно стало… Я ж їм допомагала, ремонт оплатила… Невже я заслужила таке ставлення?

Дмитро накричав на мене — мов, він господар у своєму домі, і бачити мене не хоче.

Не знаю, можливо, я перестаралась із допомогою, але ж хотіла як краще. Тепер донька постійно свариться з чоловіком і звинувачує в цьому мене. Плаче в трубку, виливає докори. Виявляється, зять уже й про розлучення заговорив. Мені навіть не дозволяють бачити онуку, навіть по телефону не дають почути її голос.

Я ж жила для них… Що тепер робити? Чому вони мене так ненавидять?

Оцініть статтю
ZigZag
Діти найняли няню, щоб уникнути зустрічей зі мною