До кінця
Олена знову поглянула на самотній стіл. Годинник показував вже дев’яту, а від Віктора ні дзвінка, ні повідомлення. «Знову затримався на роботі», подумала вона, хоча й не дуже вірила у власну брехню.
Останнім місяцем ці «затримки» стали надто частими. Спочатку раз на два тижні. Потім щотижня. Тепер здавалося, що її чоловік взагалі перестав повертатися додому вчасно.
Олена добре памятала, як усе почалося. Спершу Віктор казав, що на роботі криза важливий проект, дедлайн. Вона вірила і чекала до пізньої ночі.
Потім відмовки ставали все дурнішими. У понеділок він подзвонив, сказав, що застряг на парковці, бо бульдозер розчищав сніг і не давав виїхати. Олена мовчала, але уважно дивилася на нього. Вона знала, що в його офісі була підземна парковка, куди навіть десять бульдозерів не досягли б.
У середу він «був на важливій нараді», хоча в їхній компанії майже не проводили зустрічей. А якщо й були, то через Zoom вранці.
Вчора він приніс найкращу відмовку: залишився в офісі, бо йому було погано, і він провів більше години в туалеті.
Олена не була дурною. Вона розуміла, що Віктор щось приховує. І не хотіла витягувати правду силою. Але що це могло бути?
Як почуваєшся? запитала вона, намагаючись звучати спокійно та турботливо.
Віктор, який щойно зайшов у дім, плюхнувся на ліжко й важко зітхнув.
Не дуже, відповів він, потираючи живіт. Обідав у їдальні, мабуть, щось не те зїв
Ох, жахливо. Уявляю, як тобі погано, сказала Олена з перебільшено співчуваючим тоном, спостерігаючи за його реакцією. Давай, принесу ліки. Добре допомагає.
Ні! різко підвівся Віктор, але тут же звалився назад, усвідомивши, що майже накричав.
Що таке? здивувалася Олена.
Хлопці з роботи дали якісь таблетки. Не памятаю назви, але полегшало.
Ага. Гаразд, якщо кажеш, знизала плечима Олена. Але наступного разу запамятай назву, невідомо, що ти прийняв
Ти права, напружено посміхнувся Віктор. Піду в душ і ляжу, бо почуваюся не дуже.
Звісно, сказала Олена, погладивши його по щокі перед тим, як вийти зі спальні.
Як тільки Віктор зайшов у ванну, Олена метнулася на кухню. Вона стояла біля столу, нервово стискаючи телефон чоловіка. Її очі сканували екран. Повідомлення, дзвінки, месенджер нічого підозрілого. Але потім вона подумала перевірити банківські операції.
«Переказ: 5 000 гривень на користь Анжели П.», прочитала Олена про себе, і все тіло їй стиснулося. Вона почула, як Віктор вимкнув воду. У паніці закрила всі вкладки й поклала телефон назад у спальню.
Не панікувати, не панікувати, шепотіла вона, наче мантру. Хто, чорт забирай, ця Анжела П.?
Вона намагалася пригадати. Колега? Бухгалтерка?
Ніччю сон не приходив. Олена метушилася у величезному ліжку, яке тепер здавалося порожнім і холодним. Віктор спав спокійно поруч, навіть не підозрюючи, що дружина бється в думках. Врешті вона заснула, але й уві сні її переслідували тривожні образи, уривчасті фрази.
Прокидання було різким, ніби після удару.
Анжела! Імя вистрілило в її голові, як ніж. Колишня Віктора, про яку він говорив рідко, називаючи її «юнацькою пристрастю».
Олена сіла на ліжку, відчуваючи, як холодний піт стікає їй по спині. Тепер усе почало складатися: затримки, дурні відмовки, «отруєння». І тепер ще й велика сума грошей
Вона схопилася за голову, намагаючись стримати тремтіння.
«Юнацька пристрасть» лунало в голові.
Знову не вдалося заснути. Вона пролежала до світанку, дивлячись на Віктора, намагаючись скласти всі частини пазла.
Підозра, що Анжела його колишня, тепер була очевидною. Але який звязок міг бути між ними після стількох років? І навіщо він переказав їй стільки грошей?
Вона тихенько піднялася з ліжка, щоб не розбудити його. На кухні зварила каву й взяла блокнот. Треба було скласти план.
«Що робити?» питання било у скроні.
Поговорити з Віктором відверто? Але він бреше проста розмова не витягне правду.
Найняти детектива? Здавалося занадто радикальним. Вона навіть не знала, де шукати такого.
Самостійно знайти Анжелу?
Вона розуміла, що не можна тягнути. Кожен день проволоки міг погіршити ситуацію. Але як діяти, щоб Віктор не дізнався?
Вона вирішила почати з простого перевірити його соцмережі. Можливо, знайдуться підказки старі фото, спогади, спільні друзі
Відкрила ноутбук і почала переглядати його сторінку. Більшість фото були недавніми родина, робота, відпустки. Але в кінці вона знайшла кілька старих знімків.
