До самого кінця

У кінці

Олена знову поглянула на самотній стіл. Годинник показував вже девяту, а від Віктора ні дзвінка, ні повідомлення. Знову затримався на роботі, подумала вона, хоч і сама не вірила цій брехні.

Останнім місяцем ці «затримки» стали надто частими. Спочатку раз на два тижні. Потім щотижня. Тепер здавалося, що її чоловік взагалі перестав повертатися додому вчасно.

Олена добре памятала, як усе почалося. Спочатку Віктор казав, що на роботі криза важливий проект, жорсткі терміни. Вона вірила і чекала до пізньої ночі.

Потім відмовки ставали все дурнішими. У понеділок він подзвонив, сказавши, що застряг на парковці, бо бульдозер розчищав сніг і не давай йому виїхати. Олена мовчала, але пильно спостерігала. Вона знала, що в його офісі була підземна парковка, куди й десять бульдозерів не залізли б.

У середу він «був на важливій нараді», хоча в їхній компанії майже не проводили зустрічей. А якщо й були, то лише вранці через Zoom.

Учора він прийшов із найкращою відмовкою: затримався в офісі, бо йому було погано, і він провів більше години в туалеті.

Олена не була дурною. Вона розуміла, що Віктор щось приховує. І не хотіла витягувати правду силою. Але що це могло бути?

Як почуваєшся? запитала вона, намагаючись звучати спокійно та турботливо.

Віктор, який щойно зайшов у дім, повалився на ліжко і важко зітхнув.

Не дуже, відповів він, потираючи живіт. Снідав у кафе, мабуть, щось не те зїв
Ох, як страшно. Уявляю, як тобі погано, сказала Олена з перебільшеною співчутливістю, спостерігаючи за його реакцією. Давай, я принесу ліки. Добре допомагають.
Ні! різко підвівся Віктор, але відразу ж відкинувся назад, усвідомивши, що ледь не закричав.
Що таке? здивувалася Олена.
Хлопці з роботи дали мені якісь таблетки. Не памятаю назви, але вони допомогли.
Ага. Добре, якщо так кажеш, знизала плечима Олена. Але наступного разу запамятай назву, невідомо, що ти прийняв
Ти права, напружено посміхнувся Віктор. Піду в душ і ляжу, бо почуваюся не дуже.
Звичайно, сказала Олена, торкнувшись його обличчя перед тим, як вийти з кімнати.

Як тільки Віктор зайшов у ванну, Олена кинулася на кухню. Вона стояла біля столу, нервово стискаючи телефон чоловіка. Її очі швидко пробігали по екрану. Повідомлення, дзвінки, месенджер нічого підозрілого. Але потім вона подумала перевірити банківські операції.

«Переказ: 50 000 гривень на користь Ангели П.», прочитала Олена про себе, і все тіло її стиснулося. Вона почула, як Віктор вимкнув воду. У паніці закрила всі вкладки і поклала телефон назад у спальню.

Не можу панікувати, не можу панікувати, шепотіла вона, мов мантру. Хто, чорт забирай, така Ангела П.?

Вона намагалася пригадати. Колега? Бухгалтерка?

Тієї ночі сон не приходив. Олена метушилася у величезному ліжку, яке тепер здавалося порожнім і холодним. Віктор спав спокійно поруч, навіть не здогадуючись, що дружина ламає собі голову. Врешті вона заснула, але й уві сні її переслідували тривожні образи, уривчасті фрази.

Прокинулася різко, ніби від поштовху.

Ангела! Імя вискочило в голові, як ніж. Колишня Віктора, про яку він рідко згадував, називаючи її «юнацьким захопленням».

Олена сіла на ліжку, відчуваючи, як холодний піт стікає їй по спині. Тепер усе починало сходитися: затримки, дурні відмовки, «отруєння». І тепер ця велика сума грошей

Вона схопилася за голову, намагаючись заспокоїти тремтіння.

«Юнацьке захоплення» лунало в голові.

Знову не змогла заснути. Сиділа до світанку, дивлячись на Віктора, намагаючись скласти всі шматочки пазла.

Тепер було ясно, що Ангела його колишня. Але який звязок міг бути між ними через стільки років? І навіщо він переказав їй таку суму?

Вона тихо підвелася з ліжка, щоб не розбудити його. На кухні зварила каву і взяла блокнот. Потрібен був план.

«Що робити?» питання било у скроні.

Поговорити з Віктором? Але він брехав проста розмова не витягне правди.

Найняти детектива? Здавалося надто радикальним. Вона навіть не знала, де шукати такого.

Сама знайти Ангелу?

Вона розуміла, що не можна тягнути. Кожен день міг погіршити ситуацію. Але як діяти, щоб Віктор не дізнався?

Вирішила почати з простого перевірити його соціальні мережі. Можливо, знайдуться підказки старі фото, спогади, спільні друзі

Відкрила ноутбук і почала переглядати його сторінку. Більшість фото були недавніми родина, робота, відпустки. Але в кінці вона знайшла кілька старих знімків. На одному з них В

Оцініть статтю
ZigZag
До самого кінця