Марія віддавала заміж доньку. Гостей було небагато, біля 35, майже всі — родичі та друзі нареченого.
Її донька Оксана була прекрасною, як усі наречені. Для Марії її ранній шлюб у 19 років став несподіванкою. Вона все ж сподівалася, як і кожна матір слухняної й доброї дівчини, що Оксана спочатку закінчить університет, а вже потім…
Але сталося, як сталося. Донька на другому курсі, наречений Ярослав — на останньому. Вони вирішили одружитися, і точка. Ярослав вважав, що життя без шлюбу — нерозважливість, його дівчина гідна стати дружиною одразу і назавжди!
Колишній чоловік Марії, батько Оксани, на весілля не прийшов, хоча й був запрошений. Та все ж подарував доньці певну суму, за що хоча б подяка. П’ять років минуло, як він пішов із сім’ї, не поспішав до спілкування з донькою, обмежуючись аліментами через бухгалтерію.
Святкування в розпалі. Все було чудово, тамада знав свою справу. Марію турбував один із гостей, схоже, далекий родич нареченого — він не зводив з неї очей. У якому б місці зали вона не опинилася, відчувала на собі його погляд. Цей погляд буквально «свердлив» її. Вона навіть роздратувалася — як сміє цей хлопець так дивитися на неї?
Залунав вальс, рідкісний на сучасних весіллях, адже й танцювати його мало хто вміє.
Марія любила вальс, і з радістю пішла танцювати з тим самим хлопцем, на якого ще хвилину тому сердилася за його настирливі очі. Він танцював божественно. Вони були найгарнішою парою в центрі кола. Марія й без того добре виглядала, але сьогодні здавалася сестрою, а не матір’ю нареченої. Вишукана сукня смарагдового кольору облягала її струнку фігуру, недбало-стильна зачіска, блиск в очах робили її невідворотною.
— Де ти так навчився танцювати? — запитала вона, коли він провожав її після танцю.
— Багато років займався бальними танцями. У мене наметаний погляд — я відразу зрозумів, що краще за Вас тут ніхто не рухається, — посміхнувся він.
Усі наступні танці Данило — вони познайомилися — танцював лише з Марією. Він не відходив від неї, щоб не запізнитися з запрошенням на новий танець. У Марії трохи запаморочилася голова від випитого шампанського та відчуття неймовірної легкості, ніби вона знову двадцятирічна.
— Ну й що, що молодий? Хоча б натанцююся досхочу, коли ще випаде нагода? — думала вона.
Після весілля Оксана переїхала від матері до чоловіка. Поки що вони знімали квартиру. У Марії закінчився тижневий відпустка, і вона вийшла на роботу. Вона дуже здивувалася, коли після закінчення робочого дня побачила біля будівлі соцзахисту — а вона працювала саме там — Данила з букетом квітів.
— Ти навіщо тут, да ще й з квітами? Мене завтра колеги піднімуть на сміх, запитуватимуть, у якому класі вчиться твій кавалер? — обурилася Марія.
— Я вже працюю після університету. Мій робочий день закінчується на годину раніше, і мене спалило бажання побачити Вас. Координати дізнався у Вашої доньки. До того ж, я не так уже й молодо виглядаю поруч із Вами, мені, між іншим, 25! — образився Данило.
— А мені 40, між іншим. Відчуваєш різницю? Попереджаю чесно — не йди за мною! Не витрачай час! Оглянься — скільки навколо молодих і гарних дівчат! — і Марія рішуче пішла до автобусної зупинки.
— Вам 40? Не може бути! Навіть якщо і так — нічого страшного. Я кохатиму Вас у будь-якому віці, і ніхто мені не завадить, навіть Ви! Я тепер вірю в любов з першого погляду — побачив Вас на весіллі і пропав, — поспішно говорив він, йдучи слідом.
Данило почав зустрічати Марію щодня. Він їхав з нею на автобусі до її дому і повертався сам. Він нічого не вимагав, був неймовірно ввічливим і турботливим.
Що там казати? Марії було приємно його доглядання, але вона розуміла — різниця у віці завелика. Вона не хотіла зіпсувати йому життя, він мав знайти собі молоду дівчину.
Як би вона не намагалася його відштовхнути, але з якогось моменту їхні стосунки почали розвиватися, і в них Данило показав себе як чуйну, порядну і серйозну людину. Марія захворіла на пневмонію — він почав піклуватися про неї. Фактично, він виходив її. Тоді вона зрозуміла, що з його боку все серйозно, і він дійсно її любить.
Такої напористості його почуттів Марія не витримала і здалася на милість переможцеві. А яка жінка вистояла б?
Данило зробив їй пропозицію. Донька з зятем переконували погодитися і стати його дружиною. Марія не погоджувалась. Вона була впевнена, що рано чи пізно він її покине.
Вона б і далі сумнівалася, якби не несподівана вагітність, яку Марія хотіла перервати. Яка дитина? У неї ж ось-ось онуки з’являться. Данило, швидше за всеВона народила йому сина, але до кінця своїх днів так і не перестала відчувати, що вкрала у нього його власне життя.
