“Любий, можеш підвезти мене додому?” після важкого робочого дня Олена мріяла уникнути сорокахвилинної поїздки автобусом.
“Коханий, забери мене з роботи?” дзвонила чоловікові Лариса, сподіваючись, що після виснажливого дня їй не доведеться трястися в громадському транспорті.
“Я зайнятий”, сухо відповів чоловік. У тлі чутно було телевізор, отже, Богдан був удома.
Дівчині було боляче до сліз. Шлюб стояв на межі розпаду, а ще півроку тому Богдан носив би її на руках. Що змінилося за такий короткий час? Лариса не розуміла.
Вона дбала про фігуру, проводячи багато часу у спортзалі. Готувала відмінно не дарма працювала у відомому ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-який каприз чоловіка
“Ти йому швидко набриднеш”, похитувала головою мати, слухаючи скарги доньки. “Не можна завжди підлаштовуватися під чоловіка”.
“Я просто його люблю”, безпорадно усміхнулася Лариса. “І він мене любить”
*****
“Все ж я йому набридла”, кусаючи губи, переглядала Лариса історію браузера. Виявилося, що Богдан весь вільний час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись відразу з кількома дівчатами. “Чому він просто не поговорив зі мною? Я б зрозуміла і відпустила його. Навіщо мучитися з некоханою жінкою і мучити її своєю поведінкою?”
Отже, розлучення. Що ж, вона сильна, вона переживе. Але так просто вона його не відпустить. Малий помсти він заслужив
Того ж вечора Лариса зареєструвалася на тому самому сайті, знайшла профіль чоловіка і написала йому. Фото взяла з інтернету, трохи відредагувала і була впевнена Богдан купиться. І він купився.
Розпочалося бурхливе листування. Чоловік у своїх повідомленнях стверджував, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Він на всі лади хвалив свій чудовий характер, що смішило дівчину до сліз. Адже вона добре знала, як важко з ним знайти спільну мову.
“Зустрінемося”, написала Лариса і, затамувавши подих, чекала відповіді.
“Звісно, я за!” відповідь прийшла за кілька секунд. “Але в мене тимчасово живе сестра, готується до вступу. Тож зустрінемося в нейтральному місці, а вечір продовжимо в готелі”.
“Невже?” у Лариси вирвалося після прочитання. “Чому ти так упевнений, що дівчина відразу погодиться йти з тобою в готель? Будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча мені це на руку”.
“Може, зустрінемося в мене? Живу за містом, сам. Ніхто не заважатиме” А сама подумала: чи погодиться він?
“Ідеально!” Богдан справді раді
