Марія два роки була лише доглядальницею для матері свого чоловіка.
Марії вдалося вийти заміж за дуже серйозного чоловіка, чим всі подруги їй щиро заздрили. Її чоловік мав власний бізнес, дорогий сучасний будинок у Києві, декілька автомобілів і дачу під Львовом. І все це він здобув, маючи лиш тридцять два роки.
Марія щойно закінчила університет і рік працювала вчителькою у школі. Влітку вони зіграли весілля. Після весілля чоловік сказав Марії, що вона не повинна марнувати сили, працюючи за копійки, і запропонував залишитися вдома, готуватися до народження дітей. Марія не заперечувала цьому.
Перший рік шлюбу був ніби казковий. Разом з чоловіком Марія подорожувала, привозила неймовірні спогади і дорогі подарунки. Але улюблені сукні та високі підбори носити було ніде подруги Марії працювали цілими днями, а у вихідні дбали про свої сімї. Чоловік постійно ходив на якісь важливі зустрічі та святкування, але дружину майже не запрошував.
Марія сумувала. Вона не могла народити дитину, її почуття до чоловіка почали згасати. Щодня, виконавши домашні справи, Марія блукала кімнатами, розмірковуючи про своє майбутнє. Пройшов іще один рік. Чоловік майже не бував вдома вдень, повертався втомленим і дратівливим вечорами. Казав, що справи йдуть непросто, як йому хотілося б.
Спершу чоловік попросив Марію економити, витрачати менше гривень. Потім почав вимагати детальні звіти про всі покупки та витрати, рахував усе і переконував, що вони могли б жити не гірше, витрачаючи лише половину суми. Марія дуже тривожилася. Хотіла повернутися до роботи, але місця за фахом так і не знайшла.
Вирішила записатися на курси, але саме тоді захворіла мати чоловіка. Марії довелося два роки доглядати її. Чоловік навіть перевіз матір у їх будинок. Марія робила все, дбала про хвору, а чоловік став ще рідше зявлятися вдома.
Після смерті матері чоловіка, він ще більше віддалився. Майже не розмовляв з Марією, став дуже замкнутим. Уникав зустрічей, весь час проводив на роботі і майже перестав приходити додому.
Марія не могла зрозуміти, що сталося, поки не відвідала стару квартиру свекрухи, де не була вже давно. За зачиненими дверима вона почула дитячий плач. Марія здивувалася, адже думала, що квартира пустує. Вирішила натиснути на дзвоник.
Двері відкрила молода жінка. Виявилося, що чоловік Марії ще до хвороби своєї матері створив іншу сімю і згодом поселив її у маминій квартирі.
Для Марії це стало справжнім шоком. Вона зрозуміла, що врятувати їхній шлюб вже неможливо. Марія вирішила поїхати до рідної тітки у Чернівці, практично без нічого, тільки з маленькою сумочкою. Вона не хотіла, аби жодна річ нагадувала про її шлюб і ті болючі моменти
Життя навчило Марію, що безцінна річ це внутрішній спокій і повага до себе. Найважливіше не втрачати себе і не боятися почати все з чистого аркуша, адже щастя народжується там, де є любов, гармонія та віра у свої сили.
