Фіктивний шлюб
У нас із Василем фіктивний шлюб. Ось так усе і сталося: Василю життєво необхідно було одружитися для карєрного злету він працює у солідній компанії, яку очолює Павло Остапович справжній фанат сімейних цінностей і одночасно глава великого родинного клану. Сам батько пяти дорослих доньок, відповідно, тесть пятьох зятів і дідуган для восьми онуків та однієї онучки.
Він просто-таки пишається своєю сімєю так, що сусіди на весь Позняк чують! Для нього слово «холостяк» майже лайка. А неодружений співробітник це вже навіть не другий сорт, а просто соціальний вигнанець, хоч би який він був професіонал чи людина!
Зрозумівши це, Василь усвідомив: або шлюб, або кисень перекрито до кабінету з видом на Дніпро. Після кількох безсонних ночей з гречкою і чаєм він запропонував мені фіктивний шлюб. Причому для нього це був хід без ризику: знаємо одне одного ще відтоді, як у дитсадку Мотря Іванівна силувала нас їсти манну кашу. Наші мами й досі дружать, а ми з Василем у школі за однією партою сиділи я йому коми в диктантах ставила, він мене крізь задачі з алгебри проводив.
Коротше кажучи, Василь упевнений, що я не претендуватиму ні на його двокімнатну на Печерську, ні на рахунок у ПриватБанку, ні навіть на його колекцію марок. А я, у свою чергу, без вагань погодилася, бо саме переживала епічне розставання зі своїм хлопцем після трирічного роману. Хотілося перемкнутись, не звязуючи долю з подушкою чи горщиком з фікусом, а ще ненавязливо натерти носа колишньому: «Бачиш? У мене чоловік перспективний, з джипом і трійкою у центрі. Де ти, а де ми?». Ну, і подруги хай позаздрять: у мене все по феншую, і я не загублена!
Отак наші інтереси співпали, і ми з Василем скромно розписалися у районному РАЦСі на Соломянці без лімузинів, голубів і тостів про «гірко!», без сукні з фатою, лише наші підписи в актовій книзі. Але обручки, звісно, одне одному наділи куди ж тут без атрибутики!
Фамілію на час теж змінила: Турчинович звучить наче імя якоїсь старої козацької родини, у порівнянні із просто Даниловою, справжній апгрейд!
Відразу зі старту наші надії виправдалися: місяць минув, і Василя твердо поставили директором департаменту цілком заслужено. Мій новий статус у Facebook та Viber потужно підняв мене в очах родичів і подруг, особливо приємно було прочитати кілька смс від колишнього: «Бажаю щастя, але сподівався, що ми ще будемо разом». Ага-ага, дружок, маємо не цінуємо, втративши плачем, тепер гризи собі лікті, не я винна.
Так що фіктивний шлюб перевершив усі очікування.
До речі, я на пару місяців переїхала до Василя для повної достовірності. Його ідея раптом начальство вирішить з перевіркою заявитись чи сусіди злісні рахівники чужих таємниць помітять подвійне світло у вікні.
Суботній ранок. Колупаюсь на кухні із сковорідками: омлет, сирники, каву з молоком готую Василь любить картоплю не тільки на вечерю, а ще на сніданок! Крізь вікно просочується сонячний запашний квітень весна ж, мій улюблений сезон.
Плани на день грандіозні: до батьків заскочити, прибрати, килим витрусити, випрати, на обід приготувати щось суботнє ну хоча б битки, бограч, піцу та Цезаря. Крутяться в голові думки, як у кожної справжньої господині на заметах.
Ну, ось уже тринадцятий рік з Василем у фіктивному шлюбі. Наша донька Вірочка цього року йде в перший клас. Син Іванко закінчує пятий, до речі, круглий відмінник (весь у батька, бо ж батько в нас мозок сімї). Все б нічого, от тільки чоловік то в менефіктивний.
