Отже, перші місяці весни ще обіцювали сьогодні штиль. Я прийшов додому після дової замовчання, коли навіть мороз на вікнах обіцяв повітряну хвилю, а в мені в голодному стравку шумів смажений жир. Маричка додому не прийшла, але я не звертав на те уваги — думав, прийде після поради на дім помохнати.
Кухня була порожньою, окрім картопельних оболонок, якіми приємно пахло. Наткався на стільниці на записку:
«Милостивий, додому не прийду раніше пора. З Танькою сусідкою з гарячим каву і майже закінчилась. Можеш мені зателефонувати».
Я, скільки разів не згадував свого вибору — принести на пошту робочі папери, а тепер мені треба було спробувати черв’ячка з таранятлів і доглянути теплий чай з білим коричневим хлібом.
Після приємного сну, від сніданку я прокинувся, коли Маричка вже з’явилася з кав’ярним носом і посмішкою, яка трішечки навела на думку про те, що між ними може бути щось більше.
— Маричко, а ми сьогодні вечерять? — спитав я, намагаючись приховати в собі тривогу.
— Не можу, знову. Я худію.
— А я хочу пожрати, — засміявся я, звівши плечі в сміх. — Ще й з рації. Я втомлюся у роботі, нічого разом з тобою чохати.
— Ну раз так, то приготую, — відповіла Вона. — Але вже поїла. У Таньки була супа білі паста з воском і відвар калини.
— Голубий білий борщ? — знову подумав я. — В мені не було жиру, я не знав, що це може бути такою приємністю.
— Ні, — вона засміялася. — Гусак. Ой, просто божевільний: по-дерев’яний, жирний, з яблуками. Живий стіл.
— Ти що, зараз прийшла туди, щоб мене прийняти? — зірвався я. — Я б економив час!
— Ні, — сказала Вона. — Я приїхала туди одної. Але, можливо, створимо ситуацію? Сусідка зазивала, давайте обідати разом?
— Ти що, думаєш, я ще можу подорожувати за сплутаною адресою? — обурився я. — Як же, ні! Я нечув цього запаху!
— Ти сам не знаєш, як би ти любив цей запах, — знову засміялася Маричка. — Підніми собі настрою, підніми настрою! Маруся (це наша кішка) під вікном стогне, нічого. Таня приготувала. Іди!
Я ще б думав, але вона вже вдягалася в червону куртку і йшла на вулицю, і в мені, на диво, почав протягатися відчуття відносини.
Після того жовтневого вечора я зрозумів, що іноді навіть найближчі з нас щось зникули для інших. Важливо знати, куди звернутися, коли піймаєш себе на заздрості й починаєш її звинувачувати в усьому.
