Я дуже люблю свого сина і, відколи він народився, роблю все можливе, щоб дати йому найкраще.
Разом з дружиною ми завжди намагалися виконати всі його бажання. Син завжди одягався у найкращий одяг, займався на гуртках і платних секціях, але навіть маючи все, що хотів, завжди з повагою ставився до мене і до матері.
Я працюю день і ніч, щоб забезпечити сина всім необхідним, і мене це не обтяжує. Коли йому потрібна моя допомога чи порада, завжди знаходжу для нього час.
Він був чудовою дитиною, і я знав, що рано чи пізно почне цікавитися дівчатами. Ми з дружиною були до цього готові й сприйняли цю новину спокійно. Щоправда, не очікували, що це станеться так швидко, але прийняли його дівчину у свій дім із розкритими обіймами. Все, що ми просили це щоб син запросив її до нас на вечерю. Він не образився на це, навіть одразу погодився познайомити нас наступного разу.
Дружині ця ідея також сподобалась. Ми вірили, що він обрав гарну дівчину, але все одно хотіли познайомитись особисто, впевнитись у цьому адже він ще зовсім юний.
Коли син привів її в наш дім, я здивувався. Спершу вона здалася дуже милою вихована, чемна. Та коли придивився уважніше, побачив, що це лише маска. Згодом зясувалося, що вона насправді брехуха й хитруха, якій байдуже до всіх, крім себе.
Я працюю в поліції в Києві, тому швидко згадав, що ця дівчина фігурувала у справі про шахрайство. Вона знайомилася з хлопцями через інтернет, розповідала, що сирота, просила грошей, а потім їх одразу блокувала. Її вже не раз ловили на подібних аферах.
Я все розповів синові, пояснив, як було насправді, але він мені не повірив. Він почав кричати, звинувачувати мене в тому, що я все вигадав навмисно, щоб зруйнувати його щастя. Після цього він зібрав речі й переїхав до неї.
Минає вже місяць, як у нас немає жодного звязку з сином. Тепер я міркую, чи не помилився: можливо, вона справді змінилася, або її комусь вигідно було підставити
Що б ви зробили на моєму місці?
