Я маю ділити їжу зі своїм чоловіком порівну. Якщо не поділю, залишуся голодною.

Не знаю, може, тільки у мене така проблема. Останнім часом я почала ділити їжу з чоловіком по-чесному, навпіл. Просто не бачу іншого виходу. Якщо не поділю все одразу, він обовязково зїсть мою частку. У підсумку я залишаюся ні з чим, тобто голодна.

Зараз я трохи поясню для себе. Я і мій чоловік одружені вже три роки. Дітей мати не поспішаємо, ще встигнемо. Обоє працюємо, отримуємо приблизно однакову зарплату десь по 22 000 гривень на місяць. Коли ми тільки одружились, не звертала уваги на його дивну звичку. Ну що, чоловіки ж люблять смачно поїсти, хай їсть!

Потім стала помічати, що продукти, які ми купуємо разом, або страви, які я готую в основному зїдає він. Мені ж завжди дістається менший шматок чи якась дрібниця зі страви або солодощів із крамниці. Так тривало майже рік.

Наприклад, запекла курочку мені максимум потрапляє ніжка. Я ж люблю і курячі стегна, і шніцелі. Постійно жувати суху грудку чи крила це вже, вибачте, «делікатес». Так само з цукерками і печивом: якщо встигаю прихопити дві вже свято. Для мене й для чоловіка. Порівну. Він собі сметанку вже зїв.

Спочатку я натякала чоловікові, що я ж не гірша і мені хочеться і цукерок, і курочки. Він віджартовувався, мовляв:

«Куховариш так смачно, що й не помічаю, як усе зникає. Не ображайся. Я не знав, що й ти хотіла. Треба було сказати».

Образи я не відчула, але приємного було мало. Краплею стало наступне. День народження мій. Напередодні ввечері я приготувала салати та запекла нашу улюблену курочку, щоб наступного дня не стояти біля плити, а лише підігріти і спокійно посидіти за святковим столом.

Чоловік завжди повертається з роботи раніше мене. Ніколи б не подумала, що він зїсть усе сам. «Зачистив» усі салати, залишивши лиш по ложці. Мені дісталося лише одне куряче стегно.

«Я так зголоднів Не чекав тебе», лише й сказав він.

Печиво теж поділила по половині мені й чоловікові. І тоді я зрозуміла: більше так не витримаю. Гарний настрій, який у мене був по дорозі додому, розвіявся.

«Все, досить! Терпіла довго. Давай так: купуємо продукти ділимо навпіл. Курку теж наполовину. Готуємо кожному по порції. Цукерки на пакунок окремо, кожному. Фрукти так само. Можеш свою половину зїсти одразу або розтягнути на кілька днів. Як хочеш. Я втомилася бути голодною й доїдати за тобою те, що залишиться. Ти навіть не питаєш, чи мені ще треба. Коротше: або ділимо усе чесно, або я купую все собі, а ти собі».

Чоловік не сперечався, погодився з моєю пропозицією. Тепер ми все ділимо порівну. І мені, і чоловікові. Так ніхто не залишається скривдженим.

Оцініть статтю
ZigZag
Я маю ділити їжу зі своїм чоловіком порівну. Якщо не поділю, залишуся голодною.