Я проміняв кохання на багатство. Та доля повернула її до мене вагітну, що подавала страви в розкішному ресторані. Те, що трапилося тієї ночі, не лише зруйнувало мої заручини, а й змінило все моє життя.
Михайло Коваленко, мільйонер, сидів за столиком у престижному закладі поруч із нареченою Соломією, коли меню йому подала молода офіціантка. Піднявши очі, він аж завмер: перед ним стояла Олеся.
Їхні погляди зустрілися на мить, і обидва були вражені. Олеся була його першим коханням, коли він ще жив у бідному селі й мріяв про краще життя. Вони клялися один одному у вічній любові, сидячи на стрісі свого старого будинку, спостерігаючи, як сонце ховається за полем.
Тепер же в його серці прокинулось щось давно забуте. І схоже, Олеся відчувала те саме.
Соломія помітила напругу і запитала, чи знайомі вони. Михайло кивнув, але не сказав, що колись Олеся була його єдиною. Дівчина продовжувала обслуговувати їхній стіл, але він не міг не помітити: вона була вагітна. Його гризли думки що з нею сталося за ці роки?
Востаннє він бачив її перед відїздом до університету. Тоді Олеся благала його залишитися, але він обрав мрію про багатство та успіх. У великому місті він досяг усього, але гроші не змогли заповнити порожнечу.
З Соломією він думав, що знайшов ідеал красуню з доброю родиною та грошима. Але в душі завжди знав: вона не та, кого треба любити. Тепер же, побачивши Олесю, він зрозумів це остаточно.
Коли Соломія пішла до туалету, Олеся повернулася, щоб дізнатися, чи потрібно ще щось. Не витримавши, Михайло попросив її сісти.
Вона розповіла йому все просто, без прикрас. Їхала до Києва шукати його, але потрапила в біду. Без освіти їй доводилося брати будь-яку роботу. Навіть ночувала на вулиці, поки її не прихистив власник ресторану, який потім кинув її, дізнавшись про вагітність. Михайло слухав, стискуючи кулаки, і коли вона заплакала, обійняв її.
А потім пішов за Соломією і застав її з шеф-кухарем у палких обіймах. Вона навіть не заперечила, сміливо зізнавшись, що зраджує йому вже півроку.
Та на його подив, він не розлютився. Навпаки відчув полегшення. Посміхнувшись, він оголосив заручини скасованими та повернувся до залу, але Олеся вже пішла.
У розпачі він вибіг на дощ. І раптом побачив її мокру, зі зламаною парасолькою. Він наздогнав її, розповів усе і, не стримавшись, поцілував.
В той момент роки розлуки здалися нічим. Вони обоє відчули, як зникає самотність. Ніби світло пробилося крізь темряву, зігріваючи серце теплом, яке не купиш ні за які гроші.
Він пообіцяв піклуватися про неї та дитину. Незабаром купив будинок за містом, де вони зажили спокійно. Саме цього він хотів щирої любові, яка приходить як дар долі.
Коли народився їхній син, вони втрьох піднялися на дах, як колись. Обійнявшись, дивилися на захід сонця, клянучись ніколи більше не розлучатися.
