Ніхто мене так не образив, як мій колишній чоловік.
Ми не бачилися вже три місяці. Востаннє я його бачила, коли відвозила нашу доньку на вихідні до нього в Київ. Минуло лише дванадцять тижнів, а він наче підмінили.
Роки казала йому, щоб підзайнявся собою, схуд, а він усе пельмені та кока-колу любив, на дивані лежав, а якщо й рухався, то максимум до холодильника. Про спортзал навіть не мріяла бо в нас це була фантастика рівня «Гаррі Поттер у Донецьку». А тут дивлюсь килимок для тренувань лежить просто посеред вітальні (так, щоб усі бачили), сам у новій зачісці, у випрасуваній сорочці, навіть штани не мають плям борщу! Хочеш не хочеш а диву даєшся. Адже колись він не міг собі чайника ввімкнути, а про пральну машину навіть не питаю… Тепер раптом і сорочки прасує, і посуд миє, справжній Котигорошко, тільки що без булави.
Та от ми й розговорилися…
Достатньо я вже почула. Він мені каже, що весь час спільного життя я його недооцінювала, ось чому він був такий буркотливий. А тепер він вже інший ні я, ні дитина більше не в його планах. Зявилась у нього нова пасія, заради якої він і прес качає, і характер міняє, і навіть заробіток підвищує (от тут я ледь не чхнула від здивування). Оце вже дійсно як грім серед ясного неба. Для мене чи для доньки ні разу не підняв бися з дивана, а ради невідомо кого хоч у космос!
Люди кажуть давай стільки, скільки хочеш отримати у відповідь. Але мій Мирон (бо так його звали) ніколи в житті! Я його і любила, і поважала, і лише зрідка бурчала, бо ж бачила вірив, що й так усе прекрасно. За всі роки у відповідь не дочекалася й «дякую», цукерки на 8 Березня вже як національний здобуток.
І навіть після розлучення все, що його цікавило, це він сам, а не донька, яку вже стільки не бачив. Чесно, іноді хочеться, щоб він побував на моєму місці, попереживав, попрацював, а потім отримав те, що я мала з ним ці роки Але хто його знає, може, колись і зрозуміє. А поки що ділюсь цією історією, щоб і ви знали: в Україні чоловіки, як і борщ з віком стають лише наваристіше, але комусь дістається сама сметанка, а комусь хіба що ложка.
