На що тільки не підеш заради справедливості…
Правду кажуть, що таємниці завжди розкриваються. Я давно знала, що в мого чоловіка є інша жінка. Він вважав, що все вміло приховує: затримки на роботі, вимкнений телефон, раптові “відрядження”. Але жінки це відчувають. І я теж відчула. Я мовчала. Не тому, що була слабкою — я збирала сили. Мені потрібен був час, щоб завдати удару точно, холоднокровно та назавжди.
Я не прагнула скандалів, принижень та співчуттів. Моє бажання — це помста, яку він запам’ятає на все життя. І я цього досягла.
Спершу я подала на розлучення, нічого йому не сказавши. Все організувала тихо, грамотно, відповідно до закону. Виклики, які надходили поштою, я просто знищувала. Усіх три. Жодного він не побачив. Коли суд виніс рішення — він про це навіть не здогадувався. Ми офіційно більше не були подружжям. Швидко і безшумно, як я й замислювала.
Друга частина плану була складнішою, але я впоралася. Я переконала його взяти кредит — нібито на перший внесок за нашу нову квартиру. Він трохи вагався, але я була більш переконливою, ніж зазвичай. Отримані гроші він сховав у коробку в шафі, щоб “зручніше було внести всю суму відразу”.
Наступного дня я з сином поїхала до мами, а перед цим непомітно витягла з коробки всі гроші. Він навіть не зрозумів, що сталося. Того ж вечора зателефонував мені схвильованим голосом, розповідаючи, як гроші зникли. І як він упевнений, що це зробила його коханка. І як шкодує. І як просить вибачення.
Я зіграла роль обдуреної дружини досконало: ридання, докори, крики. А потім — виставила його з дому. Він пішов, навіть не підозрюючи, що ми вже розлучені. До того часу я вже орендувала затишну квартиру десь у Львові, де ми з сином розпочали нове життя. Гроші з тієї коробки якраз покрили оренду на кілька місяців наперед.
Наступного дня він повернувся — з букетом троянд, заплаканими очима, проханнями пробачити. Але замість обіймів отримав від мене документи про розлучення. Він влаштував скандал, кричав, що я не зможу без нього, що не здатна на жодні вчинки, що я буду шкодувати за тиждень.
Я мовчки закрила за ним двері.
Пізніше я дізналась, що він намагався повернутися до тієї жінки, але вона відмовилась від нього, ледь дізнавшись про його борги. А борги були саме ті, які він взяв для нас. Точніше, для себе.
Зараз він живе у своєї матері, по вуха в боргах, мріючи повернути мене. Але цього вже ніколи не станеться. Я вирвалась. Я спалила все дотла. Я зруйнувала його так само, як він колись зруйнував мене.
Тепер у мене нове життя. Без брехні. Без зрад. Я з сином у затишному домі, будую плани, дихаю на повні груди і ні краплі не шкодую про свій вчинок. Помста — це не завжди зло. Іноді — це звільнення. І так, мій план спрацював досконало.
Я перемогла.
