Я знаю, що у житті бувають такі моменти, коли доля підкидає нам дивовижні знахідки. Історія, яку я хочу розповісти, вона саме про таке.
Завжди була тихою дівчиною, яку вчителі хвалили за старанність, але жоден табель не оплатить випускне плаття чи навчання в університеті.
Батько пішов, коли мені було сім. Залишились тільки мама, бабуся Марія та я. Жили скромніІ коли я знайшла ту записку в старій сукні з комісійки, зрозуміла — найдивовижніші речі трапляються саме тоді, коли їх найменше чекаєш.
