Я зрозумів свою помилку. Я хотів повернутися до своєї колишньої дружини, з якою прожив 30 років, але було вже запізно…

Я зрозумів, що зробив. Хотів повернутися до своєї колишньої дружини, з якою прожив тридцять років, але було вже запізно
Мені пятдесят два. І в мене нічого немає. Ні дружини, ні родини, ні дітей, ні роботи нічого
Мене звуть Віктор Коваль. Тридцять років я жив із Марією. Завжди заробляв, щоб забезпечувати сімю, а вона доглядала за домом. Я не хотів, щоб вона працювала. Мені подобалося, що вона вдома. Але з часом вона почала мене дратувати.
Ми жили разом, поважали одне одного, але кохання згасло. Я думав, що так і має бути. Мені це підходило. Але потім усе змінилося. Одного вечора в барі я зустрів Оксану. Вона була на двадцять років молодша. Красива, лагідна, смішна ніби мрія, що збулася.
Ми почали зустрічатися, і незабаром вона стала моєю коханкою. Через два місяці я зрозумів, що більше не хочу брехати дружині. Не хотів повертатися додому після роботи. Я кохав Оксану і хотів, щоб вона стала моєю дружиною.
Кілька днів потому я розповів Марії правду. Вона не влаштувала скандалу. Залишилася спокійною. Я подумав, що й вона мене не кохає, тому й реагує так холодно. Але тільки зараз я усвідомлюю, як сильно її зрадив…
Ми розлучилися. Продали квартиру, в якій прожили стільки років. Оксана наполягала, щоб я не залишав житло колишній дружині. Так я і зробив. Марія купила однокімнатну. А я на свої заощадження придбав двокімнатну для Оксани.
Я не допоміг колишній дружині, не дав їй жодної гривні. Знав, що в неї немає грошей і що роботу вона знайде не відразу. Але тоді мені було байдуже. Сини не хотіли зі мною спілкуватися. Вони відчували, що зрадив їхню матір, і не могли мені цього пробачити.
Тоді мене це не хвилювало. Оксана була вагітна, і ми з нетерпінням чекали дитину. Незабаром народився хлопчик. Але він не був схожий ні на мене, ні на Оксану. Друзі сумнівалися, чи мій це син. Я не хотів їх слухати.
Життя з Оксаною не складалося. Я мусив багато працювати, доглядати за домом і дитиною. Вона лише вимагала грошей і постійно кудись бігла. У домі панував безлад, ніколи не було приготованої їжі. Поверталася о третій чи четвертій годині ранку, пахла алкоголем і заводила сварки на порожньому місці.
Зрештою, я втратив роботу. Був виснаженим, злим і робив усе спустя рукава. Три роки моє життя було кошмаром. Потім мій брат, який завжди не любив Оксану й сумнівався в батьківстві дитини, змусив мене зробити тест ДНК. Виявилося, що це не мій син.
Ми розлучилися відразу після цього. За цей час я не спілкувався ні з колишньою дружиною, ні з синами. Після розлучення з Оксаною я вирішив повернутися до Марії. Купив квіти, вино, торт і пішов до неї. Виявилося, що вона там більше не живе. Новий господар дав мені її адресу.
Я прийшов туди. Двері відчинив чоловік. Виявилося, Марія знайшла гарну роботу і вийшла заміж за колегу. Вона була щаслива і добре виглядала.
Незабаром я зустрів її в кафе. Попросив повернутися. Вона подивилася на мене, як на дурня, і пішла. Тепер я розумію свою помилку. Чого я хотів? Що досяг? Навіщо покинув дружину заради молодої дівчини?
Мені пятдесят два. І в мене нічого немає. Ні дружини, ні роботи, навіть сини не хочуть зі мною говорити. Я втратив усе, що було для мене найважливішим. І це лише моя провина. На жаль, цю помилку вже не виправити