Випадковий шлюб, або як я став чоловіком через трусики і звичайну впертість
— Надівай швидше трусики та виходь! За п’ять хвилин буду під твоїм під’їздом! — гаркнув я в трубку, лише вона зняла.
Чесно кажучи, про трусики — це я так, для жарту. Думав, посміється. А вона раптом завмерла, потім прошепотіла:
— А ти звідки знаєш, що я вдома без них ходжу?..
— Що? — я завис.
— Ну ти ж сказав…
— А ти не знала? Я, власне, бачу всіх, з ким розмовляю.
— Брешеш!
— Ні. А зараз у тебе в одній руці телефон, а іншою ти… прикриваєшся.
— ОЙ!
Зв’язок обірвався. Просто кинула трубку. Та через п’ять хвилин — знову дзвінок:
— Привіт… це я… щось лінія пропала.
Я не дав їй віддихнутися:
— Ти впевнена, що ті мережива тобі пасують?..
— ОЙ!
Трубку знову кинули. Надовго. Години на дві. А потім…
— Ну, як я тепер? — знову її голос, обережний, але грайливий.
— А звідки мені знати? Я ж тоді пожартував…
— Пожартував?.. — пауза. — Пожартував, каже… А я тут, між іншим, спеціально для тебе…
— Гаразд, виїжджаю! — сказав я і за десять хвилин був біля її дверей.
Дзвонив довго. Ніхто не відчиняв. Потім штовхнув двері — відкриті. Увійшов. Всередині — тиша, напівпітьма, ні душі. Лише встиг подумати, що потрапив у пастку самотності, як у кімнату вдерлися хлопці в масках та бронежилетах.
Виявилося, квартира під охороною. Мовляв, «спрацювала сигналізація через несанкціонований доступ». Хотіли відпустити ще вдень — нібито непорозуміння. Та я, як дурень, затримався. А раз уже лишився, вирішив розважитись. Зіграв з ментами у «три листки». Виграв — небагато, але від душі. Пляшку горілки та пару сотень гривень на дорогу. Виходить, ще й заробив.
Вийшов із відділку — кульгаючи, постогнуючи, усім виглядом зображаючи жертву свавілля. Машина стояла біля входу. Вона — за кермом. Чекає. Та я вдав, що не помітив. Пройшов повз, посиливши гучність стогнання. Зайшов у перший під’їзд, сховався.
Вона бігала, шукала. Не знайшла. Я повернувся додому та вимкнув телефон. Вранці ввімкнув автоВона знайшла мене через тиждень, коли я забув вимкнути світло у вікні, і тепер ми разом — дві душі, які блукали в темряві, але знайшли один одного.
