Як мій чоловік таємно утримував свою матір, поки я ламала голову, у що вдягти нашу доньку Я та мій чоловік не живемо у розкоші – намагаємося виживати, як можемо. Обоє працюємо, але заробляємо небагато. Я б навіть сказала – дуже мало. У нас є чотирирічна донька. Ви й самі розумієте, як зараз важко утримувати маленьку дитину, та й загалом жити на малі гроші непросто. А тут чоловік вирішив ще й мамі допомагати оплачувати квартиру. Ми самі ледве зводимо кінці з кінцями, а тут ще й гроші віддаємо свекрусі. Свекруха цілком здорова і могла б знайти хоча б підробіток. Я й сама могла б піти, але в нас маленька дитина, і хтось має забирати її з дитсадка і доглядати. Скільки разів просила свекруху доглянути за онукою – вона щоразу відмовляє, мовляв, сил немає. Каже, здоров’я вже не те. А потім виявляється, що свекруха поїхала у відпустку – і не дешеву! Дізнаюся від чоловіка, який ставить мене перед фактом: доки мами немає, він просить мене поїхати на інший кінець міста доглянути її квіти. Сказати, що я була шокована — нічого не сказати. Я ж могла б цей час підзаробити, а мушу тратити на її орхідеї. Але навіть це не головне. Останнім часом свекруха почала жити “по-царськи”: дорогі аксесуари, сукні з бутиків і ще бозна-що. Я все думала, звідки ці гроші? Чоловік постійно жаліється, що його “бідна мама” не може самостійно оплачувати комуналку. А тут така шикарна відпустка! Може, вона знайшла багатого спонсора? І от одного дня помічаю: мій чоловік постійно тягне з собою важку сумку. Коли він був у ванній, я зазирнула туди — а там техніка. Один ноутбук я впізнала – він точно належав моїй подрузі. Наступного дня подруга розповіла, що мій чоловік підробляє ремонтом техніки. Ось звідки гроші! І коли я прямо запитала, чи всі зароблені гроші йдуть на маму, він відповів: так. – Тобто ми з донькою доношуємо старі речі, по кілька разів зашиваємо шкарпетки, а ти відправляєш маму по курортах і скуповуєш їй брендовий одяг? – Це мої гроші. Де хочу – туди й витрачаю. Ну що сказати — я теж прийняла рішення за свої гроші. Полюбляє маму? Нехай живе з нею. Хіба це не справедливо?

Як мій чоловік потайки утримував свою маму, а я не мала у що вдягнути дитину

Я зі своїм чоловіком живу далеко не на широку ногу стараємось виживати, як уміємо. Обоє працюємо, але зарплати наші ну, хіба що котові на сміх. Маю ще доньку, їй чотири і ви самі розумієте, що зараз це дороге задоволення ростити малу дитину. Коротше, життя на скромну зарплату то ще той квест.

Якщо цього мало, мій чоловік вирішив допомагати своїй мамі з квартплатою. Ми самі ледь животіємо, ще й гроші свекрусі віддаємо. Причому вона цілком нічого собі здорова, хоч іди у вчителі підсобні або продавати каву на «Київському» вокзалі. Я й сама готова була б десь підзаробити, та куди з дитиною, хтось же після садочка має її зустріти! Свекрусі не раз пропонувала посидіти з Одаркою (так доньку звати), але вона завжди починала свою стару пісню, що здоров’я підводить.

А тут раптом дізнаюся, що свекруха поїхала не куди-небудь, а на курорт і не в Бердянськ на дачу, а в якийсь там елітний санаторій на Закарпатті. І дізналася я про це, як годиться чоловік сам прийшов: мовляв, тепер ти, дружино, маєш зїздити в кінець міста і пополивати квіточки у мами. Не сказати, що я була шокована то нічого не сказати. Особливо коли замість бігати по городах з її фікусами, могла б підробити зайву сотню гривень.

Але найбільше мене здивувало інше. Свекруха останнього часу, як із салону краси не вилазить. Шарфи бренд, сукні з дорогущих крамниць, а духи аж у коридорі чути ще до того, як вона зайде. Я все думала: звідки гроші? Чоловік мені вуха прожужжав, що його мама ледь на хліб має, а тут модна пані на машинах їздить! Може, у неї якийсь таємний шанувальник із Конотопу?

Якось помічаю, що чоловік тягне з собою на роботу одну й ту ж саму важенну торбу. Якось, поки він був у ванній, зазирнула а там ноутбук знайомий. Ну як знайомий: то з роботи моєї подруги, знаю точно! На другий день зустрічаю її, а вона мені: так твій Сашко підробляє ремонтує техніку.

О! Ось чому в мами вічний ремонт і кошти звідки! Питаю в чоловіка в лоб: куди гроші діваєш з підробітків? «Усе мамі віддаю», каже мені.

А у мене з донькою шкарпетки латані-перелатані, плаття востаннє нове бачили, як гривня по 8 була, а його мама собі курорти, бусики, обновки з бутіка! Це що, справедливо?

«То мої гроші, каже, хоч у воду викину, моє діло». Ну, то за його гроші його й відправила до мами. Любиш так свою маму живи з нею! Нехай тепер разом шкарпетки латають. Чим не по-нашому?