Я впевнена, що ми зовсім не зобовязані утримувати родину мого діверя і ще й знімати для них житло. Хочу відразу сказати: я власниця трикімнатної квартири у Львові, де ми живемо з чоловіком, і купила її ще до одруження, у вкрай занедбаному стані. Можете собі уявити: вхідні двері просто притулялись до одвірка. Але головне мені підійшла ціна, а все інше я відновлювала поступово. Проте зараз не про це.
Коли я познайомилася зі своїм чоловіком, вже зробила ремонт у двох кімнатах і завезла трохи меблів. Квартира стала цілком комфортною.
Мій майбутній чоловік був гарним, статним, але жив у орендованій квартирі. Минає кілька місяців нашого знайомства і він переїздить до мене. Після весілля одну кімнату ми облаштували дитячою. Я народила хлопчика, а згодом донечку.
Наше сімейне щастя тривало, поки однієї похмурої осінньої ночі на порозі не зявилася зі сльозами в очах моя свекруха Олеся Василівна з валізами:
Чи можна мені тимчасово зупинитися у вас? Молодший син привів у мою квартиру дівчину, і я маю надію: у них усе вийде, може, одружаться, будуть жити разом до старості Я не надовго, буду допомагати: дітей з садка забирати, варити щось. У мене нікого, крім тебе!
Плакала так щиро, що ми її впустили. Віддали їй найбільшу кімнату. Свекруха вже багато років на пенсії, з онуками справлялася, як і обіцяла. Сама ж у своїй квартирі не зявлялася бо молодший син налагоджував там своє життя. Він мешкав у її однокімнатній квартирі разом із молодою дружиною та двома дітьми: одна їхня спільна, інша дружина привела у шлюб.
Колись, багато років тому, дівер одружився відразу після училища зі своєю однокласницею. Тоді мої свекри продали більшу квартиру і придбали за ті гроші «однушку» для себе і двокімнатну для сина. Після смерті свекра усе змінилося.
У діверя та його колишньої дружини народилося двоє дітей. Вони розлучилися, і він залишив квартиру сімї. Тепер перша дружина живе із новим чоловіком та трьома дітьми (двоє дівереві).
Після розлучення дівер повернувся до матері:
Мамо, поживу з тобою. Я тепер вільний і планів багато! Влаштуюся, знайду квартиру.
Але якось не склалося Вже через кілька місяців привів до мами нову дівчину.
Свекруха щовихідних приводила до нас і дітей від першого шлюбу, і дітей від другого. У квартирі справжній бедлам.
Минув рік, і ми з чоловіком поставили Олесі Василівні питання про вирішення її житлової проблеми. Тут знову сльози, істерики
Мені довелося поговорити з діверем, мовляв, хай звільняє мамину квартиру. На що він навідріз: «У мене ж діти, зарплата маленька, не потягну оренду!» А я тут до чого?
Останнім часом стосунки з чоловіковою матірю дуже зіпсувалися. Я не хочу навіть повертатися додому після роботи. Остаточно вирішила: час говорити відверто або чоловік вирішить житлове питання для матері, або я подаю на розлучення.
Мої слова потрясли чоловіка. Він і гадки не мав, куди дівати матір, бо як це вигнати її на вулицю?
Я сказала: нехай свекруха орендує собі «смартквартиру», гроші у нас є. Але Олеся Василівна категорично відмовилася і заявила: «Вам треба зняти двокімнатну для діверя з сімєю, а я повернуся додому».
Я вважала це зухвальством і попередила: якщо через тиждень вона не зїде всі речі виставлю за двері. Який у мене ще вибір?
Ми не зобовязані утримувати родину діверя, і тим паче забезпечувати їх житлом за свій кошт!
