Як Василь знайшов жінку, що нічого не вимагала. Та йому це не сподобалось.
Розумієте, я вже стільки разів намагався знайти жінку в різних застосунках, але це забирає забагато часу й сил Треба їм писати, намагатись зацікавити, стукати пальцями по клавішам, слухати їхні нудні жіночі проблеми Якби можна було без усього цього, я був би вам дуже вдячний! промовив Василь. Чи можна взагалі зробити так, щоб жінка сама мене вибрала, і не треба було ні говорити, ні запамятовувати жарти з журналу «Плейбой», ні показувати якоїсь там ерудиції?
Можна! знизало плечима істота, схожа на сірий їдкий дим. Вам сьогодні все можна, чого вже там. Ви ж для цього мене й викликали.
Добре. Тоді ще запишіть, будь ласка, що грошей на неї я витрачати не збираюся. Ані копійки. Щоб без цих походів по кавярнях, ніяких медовиків за мій рахунок, які ще невідомо, чи окупляться. Щоб мені не довелося одягати сорочку, втягувати живіт, намагатися справити враження Щоб вона відразу повела мене до себе. Таке можливо?
Сіра істота взяла в руку щось на зразок блокнота й ручки. Уважно, з виглядом слухняного офіціанта, записала замовлення й кивнула.
Я ж кажу усе, що завгодно. Ще щось?
Ну щоб вона нічого не вимагала, звісно. А то знаєте, наші жінки постійно чогось хочуть то айфони, то діаманти, то хутра Я, звичайно, ніколи не дарував, але чоловіки розповідали. Тільки безкорислива любов, без жодної нотки меркантильності, як у тих європеєчок чи філіппінок. Я дивуюся за кордоном жінки спокійно працюють, а чоловіки вдома сидять, і ніхто їм слова не скаже. А у нас одразу вішають образи: «на шиї в жінки сидить». Ось без цього, будь ласка.
Буде виконано! знизало плечима істота. Але ви, Василю, наче не демона викликали, а прийшли до агентства знайомств. Таких жінок і без чарівства повно, а у вас унікальні можливості. Чому ви ними не користуєтесь?
Ну добре. Щоб ще була господарна! загинав пальці Василь. Щоб хазяйнувала, смачно готувала, прибирала, і щоб їй у голову не спало вимагати від мене усіх цих жіночих дурниць це раз. Щоб ніколи не нудила, завжди була ласкава, тішилася, дивлячись на мене це два. І щоб не хотіла від мене дітей це три. Це дуже важливо, адже всі знають, що діти потрібні жінкам. А мені вони зовсім не потрібні. Напевно, все.
Скромненько якось істота з сірого диму похитала головою. Я, звісно, не маю права радити, але може, ви зовнішність виберете? Бо таких жінок, як ви описали, ви й зараз знайдете, багато чоловіків так і роблять. Тільки вони будуть не дуже вродливі й набагато старші, а вам, мабуть, студентку хочеться?
Так, так, студентку! Василь аж підскочив від радості, що не пропустив головне. А то мало що. Високу, гарну, струнку, з ніжною, як персик, шкірою. Але при цьому добру, милосердну, з великим серцем. А то сучасні дівчата дрібязкові, самі розумієте
Звичайно, розумію! сказала істота. І Василеві на мить здалося, що вона зловісно посміхається. Хоч як може посміхатися дим. Та це було неважливо. Незабаром він зустріне ту саму. Точніше, вона його зустріне, забере до себе, і
Василь із задоволенням заплющив очі. А прокинувся раптом у снігу на якійсь незнайомій сміттєзвалищі. Поряд валялася шкірка від ковбаси та рибячий хребет. Нестерпно болів бік. Все навколо здавалося величезним і дивним. І лише молодий жіночий сміх, ніжним дзвіночком розливаючись по подвірю, все ще здавався чарівним.
Настю, дивись який гарний котик! Бідолашний, мабуть, собаки побили! Я візьму його додому! Доглядатиму, гладитиму, годуватиму!
Добре в тебе серце, Ганнусю! пролунав другий голос, різкіший і менш приємний. Ось побачила звірятко і вже до хати тягнеш. А тобі воно навіщо? А якщо він навесні починатиме орати? Котят захоче
Не почне, я його до лікаря відведу. Іди сюди, малюку
Міцні жіночі руки туго притиснули кота до грудей. Василь хотів закричати, але з його рота виривалося лише жалісне нявчання
