Як же боляче…
Марія розмовляла по телефону, коли до кабінету зазирнув Андрій. Оксана, скосила очі на Марію, даючи зрозуміти, що телефонна розмова важлива і що їм не до нього. Голова Андрія зникла за закритими дверима.
Минут через десять Марія закінчила розмову і поклала мобільний.
— А до тебе Андрій заходив, — сказала Оксана.
— Чому до мене? Може, до тебе? — спалахувала Марія.
— Я одружена. Хіба ти не помічаєш, як він на тебе дивиться?
— Як? — Марія підняла голову над монітором.
— Зацікавлено, — кокетливо відповіла Оксана.
Звісно, Марія помічала. У неї ж є очі. Так, симпатичний, саме той тип чоловіка, який їй подобається. Якби не різниця у віці…
Роботи було так багато, що Марія відмовилась іти з Оксаною на обід. До кабінету зайшов Андрій і поставив на стіл чашку кави.
— Відволікся. Багато роботи? — запитав він.
— Так, як завжди, — Марія подякувала йому посмішкою і зробила ковток гарячої кави.
— Може, ввечері сходимо в кіно?
— Вибач, у мене маленька донька. — Марія знову відпила кави, не дивлячись на Андрія.
— Я знаю. Можеш залишити її у мами на вечір?
Марія підвела очі на Андрія. Нарешті зробив перший крок, а то все грав у «гляделки». Симпатичний, усміхнений. Якби він був на кілька років старший, Марія не вагалась би і давно відповіла б на його знаки уваги.
Вона виглядала набагато молодшою за свій вік, але все одно не настільки, щоб різниця з Андрієм не була помітною. Після болючого розлучення з чоловіком Марія кілька років не дивилась на чоловіків. Боялась нових помилок і розчарувань. Час, як відомо, лікує, притупляє біль і обережність. Марія відчувала, що готова до нових стосунків. Але ж не з Андрієм?
— Ну що, він заходив? — запитала Оксана, коли повернулась з обіду.
— Хто? — Марія зробила вигляд, що не розуміє, про кого мова.
— Чого ти тікаєш від нього? Нормальний хлопець. Якби я не була одружена…
— Не неси дурниць, — обірвала Марія Оксану. — Страшно сказати, наскільки я старша за нього.
— Та й що? Ти не виглядаєш на свій вік. А спілкування з чоловіками йде на користь будь-якій жінці, а вже самотній і тим більше. Я ж бачу, він тобі теж подобається. Коли він з’являється, очі в тебе запалають, на щоках рум’янець і посміхаєшся частіше. Скажеш, я не права?
Марія не відповіла.
— Ти вже кілька років сама. Сама казала, що пора, що готова до нових стосунків. Послухайся моєї ради, поки ти чекаєш чоловіка своїх років, Андрія забере якась красуня. Відповідай йому взаємністю. Хоч для здоров’я, для настрою.
Марія мовчала. А що, Оксана права. Може, справді, сходити з ним у кіно?
Марія подзвонила і домовилась з мамою, після роботи відвезла до неї Мариночку. Фільм закінчиться пізно, щоб не турбувати доньку вночі, вона забере її вранці, перед садочком. Мама прищулила очі й уважно подивилась на Марію, але нічого не сказала.
Вечір пройшов чудово. Марія давно не була в кіно, не кажучи вже про концерти та інші розваги. Закінчилось все в ліжку. В принципі, вона була до цього готова. А чого тягнути? Вона вільна, він теж. Для здоров’я, так для здоров’я.
— Ну? Як пройшов вечір? — запитала наступного дня Оксана. — Не роби вигляду, що не розумієш, про що я. Ти просто сяєш.
Марія не відповіла. Дала зрозуміти, що не збирається обговорювати особисте. Але довго зберігати таємницю не вийшло. Андрій заходив до кабінету, кидав на Марію багатообіцяючі погляди, від яких її серце починало битися частіше, а думки вилітали з голови. Оксана, звичайно, помічала ці погляди, відводила очі й усміхалась розуміюче.
А роман набирав обертів. Вони зустрічались кожен день. У неї. Андрій жив з мамою. Спочатку він приходив до Марії, коли Маринка вже спала, а йшов до того, як дівчинка прокидалася. Іногда затримувався. Втім, дівчинка не питала, чому вранці на кухні сидить мамин знайомий і п’є каву. Їй навіть подобалося, коли він приходив. При ньому мама не підвищувала на неї голосу, коли Маринка повільно збиралася.
Коли Марія вийшла заміж, чоловік часто починав розмову про те, що поки їм вистачає його квартири, але коли з’являться діти, треба продати обидві і купити одну велику. Але Марія впиралася. Цю квартиру їй подарував батько невдовзі перед смертю. Так, маленька, але хто знає, як життя повернеться. Ось і вийшло, що квартира знадобилася.
З появою в її житті Андрія, Марія сама почала думати про квартиру більшу. Донька росте, багато що розуміє. Але справа в тім, що Марія після розлучення купила вживану машину і ще не розрахувалася з кредитом.
— Ти не думала про іпотеку? — якось запитав Андрій.
— Думала, але я ще за машину не заплатила.
Марії не сподобалася ця розмова. Скільки триватиВона зрозуміла, що найкращий спосіб захистити себе — це повернутися до тих, хто справді любить, і знайти в собі силу йти далі самій.
