Що за безлад тут коїться? Дзвони своїм, нехай приїжджають і прибирають! злісно вигукнула Оксана. Я більше не буду за ними прибирати. Досить того, що постійно перепрацьовую твоїх друзів вони вже звикли ночувати на нашій дачі.
Слухай, мама тільки що дзвонила, за обідом сказав чоловік. Вони з родичами хочуть на вихідні на шашлики.
Щаслива дорога! відповіла дружина. А ми тут до чого? Свекруху Оксана відкрито не переносила.
Вони хочуть на нашу дачу, пояснив Андрій. У них своєї немає, а мені в суботу потрібно в майстерню. Він промовив це так, ніби це було очевидно. Я сказав, що ми не зможемо поїхати, тож мама попросила ключі.
Оксана змушена була погодитись, але потім шкодувала. Коли через тиждень вони з чоловіком приїхали на дачу, вона завмерла від шоку. Неначе орда тут гуляла.
Ягід немає, підлога брудна, на плиті стояв казан із застиглим борщем. З вікна зникла штора. Оксана не могла зрозуміти, що тут коїлося. Батькам чоловіка було за шістдесят!
Вона вилила весь гнів на Андрія.
Що за безлад? Дзвони своїм, нехай приїжджають і прибирають! кричала вона. Я більше не буду за ними прибирати. Досить того, що постійно перепрацьовую твоїх друзів вони вже звикли ночувати на нашій дачі.
Та що ти роздула? Закинь у пральку, вийми і все.
А може, наступного разу ти сам це робитимеш?! Тобі подобається, у якому стані дача?
Але чоловік нікому не подзвонив. Оксана мовчала, потім вони помирились. У шлюбі вони були лише два роки, одружились з кохання, але тепер Оксана іноді думала, що поспішила. Дітей у них ще не було.
Життя йшло звичним чином: робота, дім, дім, робота. На вихідних гуляли або їздили з друзями на природу. Все змінилось, коли мати Оксани раптом вийшла заміж і переїхала до чоловіка в інше місто. Сімейна дача дісталась Оксані.
І раптом вся родина Андрія полюбила її. Тепер постійно хтось просився на дачу. Усі знають шашлики на свіжому повітрі смачніші!
Родичі зявлялись нізвідки: двоюрідні, троюрідні, дядьки, тітки, навіть бабуся Андрія всі потягнулись до річки та мангалу. І ще й його друзі.
Усі залишались на ніч. Андрій звично готував шашлики. Оксані це набридало, але псувати стосунки з його родичами не хотілося. Та щось треба було робити.
Тепер вона чекала вихідних із тривогою. Коли Оксана й Андрій одружились, його мама була вже літньою. Сина вона народила пізно. Ще була старша дочка, сестра Андрія, на десять років старша. Свекруха була з села і вважала, що все навколо спільне.
Вона й Марія забирали з дачі все: креми, шампуні, навіть Оксанині капці. І ось знову дзвонить свекруха просить ключі. Цього разу Марія хотіла привезти свою начальницю. Відпочинок, шашлики.
І, як завжди, Оксану ніхто не спитав.
Дамо мамі ключі, сказав Андрій. Він памятав її реакцію минулого разу, але не хотів розводити тему.
Оксана зрозуміла час діяти. Чоловік був на іншому боці. Перебравши варіанти, вона подзвонила мамі.
Я подзвоню, коротко відповіла та.
За півгодини мама перезвонила: на дачу приїде її сестра з чоловіком. Не хвилюйся, тітка Наталя все владнає.
Оксана ахнула. Тітку Наталю вона з дитинства боялась кілька літніх канікул у неї залишилися в памяті назавжди. Так, Наталя Петрівна вміла ставити на місце.
Тітка подзвонила ввечері.
Що ж ти, племіннице, мовчиш? Треба було раніше мені сказати. Як вчинити легенько налякати чи серйозно? вона весело засміялась.
Оксана здригнулась. А ти їм казала, що дача твоя? уточнила тітка.
Не памятаю, але вони певні, що вона моя.
Не бійся, все буде як треба.
У неділю Андрію подзвонила розлючена свекруха. Ви дачу продали?! кричала вона. Де гроші?! Чому нам нічого не сказали?
Виявилось, у суботу на дачу приїхали Марія з начальницею та свекруха з чоловіком. Але на ділянці вже сиділа компанія з пяти осіб і смажила шашлики.
Хто ви такі?! скрикнула Ганна Іванівна.
А ви власне хто? холодно спитала одна з жінок і підійшла ближче. Я господиня дачі. Ви як сюди потрапили? Де взяли ключі?
У родичів Андрія почалась паніка. Марія пробувала щось пояснити про родинні звязки, але жінка лише суворо дивилась на неї. Ганна Іванівна мовчала.
У результаті ключі забрали, їх ввічливо попросили піти і більше не повертатись. Інакше поліція розбереться.
Оксана чула, як свекруха репетує в телефон. Андрій нічого не розумів і навіть не міг вставити слова.
Дай дружині, сказав він нарешті.
Дача не твоя! урочисто проголосила свекруха.
А ви хіба питали? Оксана намагалась говорити спокійно
