Щоденниковий запис:
Єдина зрада перед весіллям, або як один коментар про вагу змінив життя.
Оксана зрадила чоловікові лише раз ще до весілля. Він назвав її товстою й сказав, що вона не влізе у весільну сукню. Дівчина образилася та з подругами поїхала до клубу. Там напилася й прокинулася в незнайомому будинку поруч із блакитнооким красенем. Як же їй було соромно! Оксана нічого не розповіла Дмитрові, пробачила його образливі слова й почала дотримуватися дієти. Алкоголь кинула незабаром дізналася, що вагітна, і це стало нагодою почати нове життя.
Донька народилася вчасно чудова блакитноока дівчинка. Дмитро обожнював її. Пять років Оксана переконувала себе, що все гаразд: у доньки ж синенькі очі, як у свекра. А кучері? Ну й що з того? Вона всіма силами намагалася стерти з памяті того кучерявого хлопця, чиє імя навіть не запамятала. Але щось у її серці шепотіло, що дівчинка не від чоловіка. Можливо, тому вона пробачала Дмитрові все: нічні повідомлення, часті відрядження, вічне незадоволення її зовнішністю та кухнею. Доньці потрібна була родина, а батька вона боготворила. Та й хто ж з чоловіків не обманює?
«Терпи, куди ти подінешся?» казала мати. «У нас самій місця нема, бабуся в ліжку, брат привів невістку. Де я вас усіх подіну? Я ж казала: не оформлюй квартиру на свекруху, залишишся біля розбитої банки!»
Оксана терпіла. Але це не допомогло одного дня Дмитро пішов. Казав, що зустрів іншу, навіть плакав, обіцяв завжди бути батьком для Марічки, але не може йти проти своїх почуттів. А мати, яка ніби любила онуку, після розлучення кинула:
«Зроби тест на батьківство, а то можеш даремно аліменти платиш!»
Оксана була шокована: думала, що лише в неї такі підозри. Виявилося ні.
«Ти з глузду зїхала?» накинувся Дмитро. «Марічка моя донька, це ж очевидно навіть сліпому!»
Свекруха не очікувала, що коли через рік після розлучення Оксані знадобилося лягти в лікарню з апендицитом, старі підозри розвіються після зустрічі зі знайомим обличчям.
«Вибачте, ми вже десь бачилися?» запитав хірург.
Оксана швидко похитала головою. Сподівалася, що він не згадає. Але він згадав наступного дня в палаті жартома сказав:
«Сподіваюся, цього разу не втечеш, як тоді?»
Оксана почервоніла, як буряк. І вирішила якнайшвидше виписатися. Та не врахувала одного: за ті дні в лікарні Андрій встиг зробити так, що їй більше не хотілося втікати.
Про доньку Оксана нічого не розповідала, лише згадала, що у неї є дитина, але обійшла питання його батьківства.
Андрій зрозумів усе, коли побачив Марічку. Він хвилювався, купив ляльку, розпитував Оксану, як правильно поводитися.
«Розумієш, казав він, коли ми з сестрою були маленькими, мама зустріла чоловіка. Вона його любила, але сестра його не прийняла, і мама мусила з ним розлучитися. Я не хочу такого. Хочу бути для твоєї доньки другим батьком.»
Ці слова вразили Оксану. А коли він зупинився й подивився на дівчинку, стало ясно: він теж усе зрозумів.
«Яка різниця? думала Оксана. Все одно колись доведеться сказати.»
Звикла до родинних проблем, вона чекала звинувачень і крику. Але Андрій, залишившись з нею наодинці, міцно обійняв її й прошепотів: «Яке ж це чудо!»
Спершу Марічка ніби прийняла Андрія. Але коли Оксана обережно запитала, чи не буде їй важко, якщо він житиме з ними, дівчинка заплакала:
«Я думала, тато повернеться! Нехай Андрій живе окремо.»
Оксана її вмовила, але Андрій був дуже засмучений.
«Адже вона моя донька! Тобі треба їм розповісти!»
«Дмитро цього не витримає. І Марічка теж. Для неї він тато, а для нього вона єдина дитина. Свекруха казала, що його кохана не може мати дітей.»
Андрій ображався, Марічка влаштовувала істерики, а Оксана всіма силами намагалася зберігати мир у родині. Зрештою вони домовилися про правила: Оксана сама відвозила доньку до Дмитра, уникаючи їх зустрічей; залишала Марічку з Андрієм, щоб вони не сварилися; а сама стала посередницею між ними. Навіть до 8 Березня разом із донькою готувала листівку боялася, що та щось випустить, а Андрій не втримається й розповість правду.
Пізніше Оксана дізналася, що знову вагітна. І дуже злякалася. Боялася, що друга дитина буде схожа на Марічку, і Дмитро все зрозуміє; що донька заздритиме й ще більше злитиметься на Андрія; що Андрій скористається її перебуванням у пологовому та розкаже Марічці правду.
Домовилася з матірю, щоб та забрала доньку на час пологів. Мати погодилася, хоча вдома вже було двоє дітей (брат подарував �
