Моя подруга якось залишила телефон увімкненим після розмови, і Софія дізналася чимало про свою родину
Після того, як я почув цю історію від свого приятеля, сильно змінив своє ставлення до людей, як і моя дружина. Ми почали менше спілкуватися навіть із найближчими друзями і майже не ділимося з ними особистим. Не те щоб ми перестали їм довіряти ми й досі в гарних стосунках, але не пускаємо сторонніх у родинне життя. А все через одну неприємну історію, що трапилася із моїм знайомим та його дружиною.
У них були дуже близькі друзі, товаришували з університетських років. Чоловіки працювали на одному підприємстві, а жінки разом навчалися у Львові. Згодом подруга одружилася, народила доньку. Вона познайомила мою знайому зі своїм чоловіком, і ті теж почали зустрічатися.
Згодом чоловік подруги звільнився та влаштувався на кращу роботу, а сама вона швидко знайшла високооплачувану посаду. Відтак сімї стали бачитися рідше. Моя знайома часто сиділа на лікарняному діти хворіли один за одним керівництву це не сподобалося, і під першою-ліпшою причиною її звільнили.
Її чоловіку довелося добряче працювати, аби забезпечити чотирьох малих і дружину нормальними умовами. Та загалом жили вони непогано: взяли просторий дім під Львовом, займалися господарством. З часом їхні доходи вирівнялися, хоч і не стали багачами.
Друга пара дітей не мала, зробила ставку на карєру їздили по курортах, відпочивали для себе.
Якось ті запросили моїх знайомих до свого дачного будинку на Волині. Подумали, буде гарна нагода відпочити на природі, попекти шашлик, скупатися в місцевому ставку, піти до лісу по гриби. Літня погода стояла чудова. Дружина зателефонувала своїй подрузі, запропонувала приїхати з сімєю. Та обіцяла спершу порадитися з чоловіком і потім передзвонити. Але, поклавши телефон на стіл, випадково не натиснула «відбій».
Так моя знайома стала мимовільною свідкою відвертої розмови про себе та свою родину. Те, що вона почула, шокувало її.
Виявилося, що їх вважають недолугими: буцім ледве зводять кінці з кінцями через чотирьох дітей, хата в них убога, аж соромно кликати людей. Про дітей казали, мовляв, невиховані, половину можна сміливо віддати до дитбудинку. Казали ще, що моя знайома нудна, тільки про малечу й розмовляє.
Її чоловіка обізвали хамом, із яким нічого цікавого не обговориш. Далі розмова обірвалася, а подружжя, яке все це почуло, сиділо вражене, ледь не пішли би й висказали все своїм знайомим… Але тут задзвонив телефон чоловік подруги сказав, що навідаються у вихідні. Глава сімї спокійно погодився.
Ввечері подружжя обговорило ситуацію і вирішило чекати гостей. Ті справді приїхали привезли дешеві домашні закрутки і такі ж цукерки для дітей. Чоловік відразу спитав:
Така у вас маленька зарплата, що навіть на нормальні гостинці не вистачає? Не переймайтеся, у нас на столі все є: їжте а потім допоможете, роботи повно, кинув він.
Подружжя розгубилося, не розуміло, до чого це все. Дружина також приєдналася:
А ви чого без дітей досі?
Поки не хочемо, час ще буде, відповіла подруга.
Все ясно: тільки прості люди дітей мають, а мудрі живуть для власного задоволення, сказала вона.
Після цих слів родина просто оніміла: стало зрозуміло, що ті все знають, але звідки гадки не мають. Гості вигадали привід та швидко поїхали.
Як ви думаєте, як краще було вчинити тій парі? Можливо, потрібно було поставитися до гостей мякше, чи різко сказати все у вічі? Як би ви зробили на їхньому місці?
