О, Соломіє, добрий день! До мами завітала? гукнула сусідка з балкона.
Добрий день, пані Ганно. Так, до мами.
Поговори б із нею, зітхнула жінка. Вона зовсім інша після розлучення, бідна.
Що ви маєте на увазі? напружилася Соломія.
У мене проблеми зі сном, прокидаюся рано. Бачила її одного ранку, коло пятої, виходила з таксі. І виглядала мяко кажучи, не як зазвичай. Можна навіть сказати трохи нетвереза. Усі сусіди вже шепочуться. У її віці! І навіщо вона вигнала твого батька? Так, помилився, але хто без гріха? Стільки років разом просто дурість розлучатися тепер.
Дякую, пані Ганно, проговорила Соломія, ковтаючи слину. Поговорю з нею.
З цими словами вона поспішила до будинку. Її мати дійсно вигнала батька півроку тому, після того, як спіймала його на зраді. Соломія благала її не поспішати усе можна виправити. Але мати була непохитна. І найдивніше вона не впала у депресію, як можна було очікувати, а навпаки, почала жити на повну. Нові сукні, танці, бари, подруги речі, яких раніше в її житті не було.
Соломії було важко змиритися. Вона саме готувалася до весілля, вони з нареченим планували дітей. А її мати у барі до ранку? Якою бабусею вона буде? Як представити її свекрусі, якщо одна вяже пледки, а інша гуляє по клубах?
Коли вона зайшла в будинок, мати вийшла назустріч із чайником у руках та широкою посмішкою. Одягнена не в поношений халат, а в елегантний бежевий костюм. Манікюр, педикюр, нарощені вії відразу видно, що вона насолоджується життям.
Ну, як там Олег? запитала вона, ставлячи чашки на стіл.
Усе добре, відповіла Соломія, намагаючись стримувати тон. А ти?
Чудово! Учора з дівчатами сиділи в барі аж до ранку. Танцювали, потім караоке. Як же весело було!
Пані Ганно мені все розповіла, похмуро втрутилася Соломія. Що ти повернулася о пятій ранку й виглядала пяною.
Мати засміялася.
Ну а що ти думала? У барі чай пити?
Соломія не втрималася.
Мам, ти не вважаєш, що це занадто?
У чому сенс?
Ну, скажімо, тобі вже не двадцять. Які танці, які клуби? Ти ж маєш бути прикладом. Ти ж будеш бабусею!
Я жінка, яка нарешті вільна. Не буду жити за чужим сценарієм.
Але ж ти стільки років прожила з татом! Як можна так легко переступити через усе?
Мати замовкла, потім спокійно, але рішуче промовила:
Твій батько зрадив мені. Це не була помилка, а свідомий вибір. А я більше не хочу бути тільки служницею. Я хочу жити. Для себе. Стільки років я жила для родини. Тепер роблю те, що хочу.
Але тобі ж майже пятдесят!
І що? Я не зобовязана старіти за розкладом.
Соломія зрозуміла, що зайшла далеко.
Вибач, я не хотіла тебе образити. Просто мені не байдуже.
Якщо тобі соромно за мене, не запрошуй на весілля. Але знай: я не сховаю своє сиве волосся під хусткою і не вдягну мішковату сукню. Я буду танцювати і, можливо, навіть фліртувати. Мені добре.
Ні, мам, я хочу, щоб ти була там. Просто
Просто тітка Ганна не схвалює? Що ж, мені байдуже. Я нарешті живу.
Повернувшись додому, вона розпов
